Життя та повчання преподобного Мойсея Оптинського

День пам'яті 16/29 червня

Преподобний Мойсей Оптинський (в миру Тимофій Іванович Путілов) народився 15 (28) січня 1782 року у місті Борисоглібську.

Отримавши суворе, майже чернече виховання, він прагнув до духовного зростання та чернечого життя. З молодих років він зрозумів суть та глибину духовного життя. Варто сказати, що не тільки Тимофій хотів служити Єдиному Богу, але і його брати мріяли про чернецтво.

Як тільки Тимофію виповнилося вісімнадцять років, батько відправив його разом з братом Іоною у Москву на службу до відкупника Карпишева.

У Москві брати відвідували багато православних святинь, весь вільний час проводили за читанням духовних книг, які стало легше дістати, та розмовляли з духоносними людьми, – однією з яких була прозорлива стариця Досифея. Саме вона направила Тимофія у Саровську обитель, де він прийняв духовні настанови від преподобного Серафима Саровського.

Минуло кілька років, і брати остаточно утвердилися у бажанні чернечого життя. Спочатку їхній шлях лежав у Саров, де Тимофій прожив три роки. Тут вони зустрілися з великими подвижниками: преподобним Серафимом Саровським, схимонахом Марком та ігуменом Назарієм, відновлювачем Валааму. Після закінчення трьох років Тимофій вирушив послушником у Свенський Успенський монастир, а його брат залишився у Сарові та, згодом, став Саровським ігуменом.

У той час біля монастиря, у Рославльських лісах, проживали та духовно спасалися пустельники, до яких у 1811 році приєднався і Тимофій. Тут він провів десять років та був пострижений старцем Афанасієм, учнем великого Паїсія Величковського, у ченці з ім'ям Мойсей.

У 1812 році, через нашестя французів, батько Мойсей був змушений покинути пустель, та виїхати у Свенськ та Білі Береги, але потім повернувся назад.

Незабаром, у 1816 році, до нього приєднався молодший брат Александр, який захотів розділити його життя ченця та пустельника. Через чотири роки Александра постригли у ченці з ім'ям Антоній.

У 1820 році отець Мойсей проїздом побував в Оптиній Пустині та був представлений Калузькому архіпастиреві, преосвященному Філарету. Цей знаменитий подвижник, полюбивши чернецтво всією душею, мав намір влаштувати при Оптиній скит. Знайомство з отцем Мойсеєм тільки утвердило його у цьому намірі. Після листування та запрошення преподобний Мойсей з братом, преподобним Антонієм, та ще двома ченцями прибули до Оптиної та помістилися на монастирській пасіці.

У 1822 році отець Мойсей був висвячений в ієромонахи та призначений духівником Оптиної, а через три роки – обраний настоятелем Оптиної Пустині.

Тридцять сім років тривало настоятельство преподобного Мойсея Оптинського. За ці роки стався розквіт Оптиної Пустині, як із зовнішньої, так і з внутрішньої, духовної сторони. Завдяки преподобному стало зароджуватися старецтво. В обитель був запрошений старець Лев, а незабаром тут оселився і преподобний Макарій. Саме у ці роки в Оптиній став послушником, майбутній великий світильник Православ'я, – преподобний старець Амвросій.

Незадовго до своєї смерті преподобний Мойсей сподобився прийняти великий ангельський образ – постриг у схиму.

Протягом усього життя преподобний приховував від усіх свої духовні дари, якими був щедро наділений Господом. Тільки в останні дні земного життя відкрилося ретельно приховуване їм обдарування прозорливості.

Одного разу хворий старець, підкликав до себе келійника та сказав: «Запитай, що це за жінка? Навіщо вона мене турбує?» Келійник, не бачачи жодної жінки, подумав, що старець помилився, але потім виявилося, що на ганку дійсно стояла жінка, яка, отримавши образок для себе, хотіла також і для її сина. Дізнавшись про це, келійник взяв образок, підніс його старцю для благословення. Старець благословив його та промовив: «Ось тепер я спокійний». Келійник виніс образок селянці, що чекала.

Іншому відвідувачеві, преподобний сказав, що у неділю сподівається бути у церкві, на що той відповів, що йому по слабкості сил ніяк не можна служити, преподобний Мойсей додав: «Служити не можна, але бути можна». Ці слова у точності збулися – у неділю труна покійного старця була перенесена до церкви.

Помер преподобний 16/29 червня 1862 р. о десятій ранку, коли читали слова Евангелія від Матфея: «бо прийде Син Людський у славі Отця Свого з Ангелами своїми і тоді віддасть кожному згідно з ділами його» (Матв. 16:27).

Все життя преподобного можна виразити такими словами: він жив потаємно у Бозі серед безперестанних турбот, та всі свої сили віддавав служінню ближнім.

Святі мощі преподобного спочивають у Казанському храмі поруч з мощами його брата, ігумена Антонія.

У 1996 році преподобний Мойсей Оптинський був зарахований до лику місцевошанованих святих Оптиної Пустині, а у серпні 2000 року – прославлений для загальноцерковного шанування.

Повчання преподобного Мойсея Оптинського

«Ми раділи про уявне благо, не передбачаючи печалі, і вона прийшла, за словом Божим. Тепер у смутку не передбачаємо істинної радості, але й вона свого часу буде».

* * *

«Господь просвіщає кожну людину, що йде у світ, та дає мир душам нашим».

* * *

«Зневіра ж та печаль марні у справі, що вимагає мужності».

* * *

«Якщо кому коли милування яке-небудь зробите, за це помилувані будете».

* * *

«Якщо помолишся від серця про спасіння хоча мало, і спасешся».

* * *

«Якщо не засудиш того, що грішить, і за це тобі спасіння».

* * *

«Хоча і немічна ти так, як і я, проте не бійся та не сумуй, але подяку принось Господу Богу за все. Він займається спасінням душі твоєї більше, аніж як би ви думали».

* * *

«Славити Христа – загальний обов'язок кожного християнина та самий жаданий».

* * *

«Фізичне око не терпить і найменшої порошинки у себе прийняти, так і совість чимось забруднивши, не можна молитви торкнутися».

* * *

«Якщо хочете бути завжди мирними, ні з ким не розлучайтеся у незадоволенні, але всіляко пильнуйте від душі пробачити всіх і навіть по можливості заспокоїти, щоб розійтися у мирному дусі, тоді і самі будете насолоджуватися душевним спокоєм».

* * *

«Хіба є благородна гордість? Її немає, а є одна тільки гордість бісівська».

* * *

«Повинно про все дякувати Господу, Який праведно накладає на нас праці до терпіння, яке для нас вигідніше утішання, що підносить душу».

«Здається, немає нічого, чого б позбавив Вас Бог; Ви все мали та маєте для тіла та для душі своєї. Для чого Вам не жити спокійно?»

Джерела:

1. http://azbyka.ru/days/sv-moisej-optinskij

2. http://www.optina.ru/starets/moisey_life_short/

3. http://www.pravmir.ru/prepodobnyj-moisej-optinskij-ispytanie-lyubvi/

4. Оптинские старцы: наставления, письма, дневники. – Москва: Лепта Книга, 2011. – 816 с.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи стане пожежа в Нотр-Дам причиною повернення людей до віри?
так, багато переосмислять ставлення до християнства
23%
ні, втрата святині не повертає віру
52%
це звичайна пожежа, яка ні на що не впливає
24%
Усього опитано: 82

Архів

Система Orphus