Один молодий чоловік хотів поступити в монастир. Старець став його розпитувати, бажаючи випробувати, наскільки серйозні його наміри залишити мир.

– Якби у тебе були три золоті монети, чи віддав би ти їх жебраку?

– Від щирого серця, отче!

– А три срібних монети?

– Охоче!

– А якби у тебе було три мідних монетки?

– Ні, отче.

– Чому ж? – вигукнув старець здивовано.

– Бо в мене дійсно є три мідних монетки.

Один монах прийшов до Елія Відлюдника І сказав йому:

– У миру я зустрів людину, яка була про себе дуже хорошої думки.

– Будь упевнений, – відповідав йому Елій, – що коли у когось про себе дуже хороша думка, то це єдина хороша думка, яка у нього є.

 

Не раз отцям-пустельникам доводилося мати справу з кочовими племенами. Один з вождів такого племені прийшов якось до авви Ісаї і заявив, що він бажає стати християнином.

– Ти наповнюєш радістю моє серце, – сказав йому старець. – Але у тебе дві дружини. Потрібно, щоб ти відмовився від однієї з них.

– Я так і зроблю, якщо ти, отче, вкажеш мені хоча б одне місце в Писанні, де засуджується двоєженство.

– «Ніхто не може служити двом панам», – відповідав йому старець.

Коли авва Віссаріон вирішив вирушити в пустелю, група молодих нероб оточила його, насміхаючись:

– Куди ти біжиш, Віссаріон? Хіба ти не знаєш, що диявол помер?

– Прийміть мої співчуття, бідні сирітки, – відповідав їм святий старець.

Одному старцеві щодня доводилося сідати на спину мула та їздити за водою від скитів до гори Гізель. Якось один послушник його запитав:

– Отче, від щоденної їзди на мулі у тебе не болить голова?

– Якраз навпаки, брате, якраз навпаки!

Авва Даниїл славився своєю м'якістю і милосердям до грішників. Одного разу, прийшовши до хворого вислухати сповідь, він побачив, що той вагається.

– Я не наполягаю, щоб ти сповідався, – сказав старець. – Я не хочу, щоб під впливом страху ти прийняв поспішне рішення. Засинай спокійно, і якщо завтра вранці прокинешся, поклич мене.

Авва Филимон виявив одного разу, дивлячись на хлопчаків, які весело грали на сільській площі, що досить недалеко ще просунувся по шляху досконалості. Він запитав їх:

– У що ви граєте?

– Ми граємо, хто більше за всіх збреше.

– Ох, – сказав старець, – в мій час не грали в такі ігри!

– Молодець, отче, ти виграв! – закричали враз хлопці.

Коментар на християнському форумі: «Я від усіх гріхів звільнився, окрім улюблених…»

Якийсь мудрець віку цього відвідав одного разу авву Зенона.

– Отче, – запитав він, – чи можеш ти сказати мені, що таке філософ?

– Філософ – це сліпець, який шукає в темній кімнаті чорну кішку, коли її там немає, – відповідав старець.

– А хто ж тоді богослов?

– Богослов – це те ж саме, але іноді він знаходить кішку...

Батюшка одного разу зарапортувався і почав під час вінчання читати чинопослідування Хрещення. Схаменувся тільки тоді, коли, повернувшись до нареченого, запитав у нього (мабуть, по відношенню до нареченої): «Чи відрікаєшся від сатани?»

Опитування

Чи повинно змінитися ставлення УПЦ до Афону у зв'язку з прийомом і співслужінням ПЦУ в окремих монастирях?
так, потрібно повністю перервати контакти зі Святою Горою
0%
ні, не потрібно на це звертати уваги
0%
потрібно обмежити спілкування лише з тими монастирями, хто увійшов у спілкування з розкольниками
100%
важко відповісти
0%
Усього опитано: 4

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus