– Бабусю, а, правда, мій дідусь у свій день народження міг ходити по воді?

– Правда, внучку, правда.

– Бабусю, а, правда, мій тато на свій день народження міг ходити по воді?

– Правда, внучку, правда.

– А чому я вчора на свій день народження пішов по воді і почав тонути?!!

– Просто у них день народження в січні, внучку, а не в липні...

Одна людина шукала Бога. Спочатку прийшла до католиків – там зустріли привітно, розпитали про життя і посадили на лавку в перший ряд. Потім заглянув до баптистів – там і чаєм напоїли, і пообіцяли знайти наречену. Нарешті, він прийшов у православний храм – там лише одна старенька озирнулася, пирхнула і знову відвернулася, зосередившись на молитві. Тут він і вирішив залишитися.

Коли священик розмовляв з ним про його шлях до віри, він так мотивував своє рішення стати православним: «Батюшка, я економіст і знаю, що хороший товар нав'язувати не будуть!»

Відвідування церкви ще не робить людину християнином, як відвідування гаража ще перетворює вас в автомобіліста.

 

Священик – нареченому перед вінчанням:

На питання «Маєш бажання добре і невимушене і міцну думку взяти собі в дружини…» треба відповідати «Так!», а не «Ех, була  – не була!».

- Як ти думаєш, людям можна вірити?

- Можна. Нехай вірять!

У дитячому садку заняття з малювання. Вихователька підходить до дівчинки, яка із захватом щось «малює»:
– Що це ти малюєш?
– Бога.
– Але ж ніхто не знає, як Він виглядає!
– Ось зараз і дізнаються!

Найгірший момент для безбожника: він відчуває себе сповненим подяки, але не знає, кому дякувати.

 

Маленька дівчинка запитує у дідуся: «Дідусю, а тебе Бог створив?» – «Ну так, Бог». 
«Дідусю, скажи, а мене теж Бог створив?» – «Звичайно». 
Дівчинка дивиться на себе в дзеркало, потім на дідуся, потім знову на себе: 
«Так, Бог останнім часом став працювати набагато краще...»

Приїхав на Валаам Далай-лама...

– Можна храм подивитися? – запитує.

Йому показали храм.

– Можна подивитися, як ченці живуть?

Йому показали келії.

Все розпитав гість із Тибету, все дізнався. І все йому дуже сподобалося.

– Дуже добре, дуже добре... – нахвалював він. – Дуже схоже, як наші ченці живуть... Теж моляться і трудяться, трудяться і моляться... Але, вибачте... Я не дуже добре зрозумів, якими бойовими мистецтвами у вас ченці володіють?

– Чим-чим? – перепитали у нього.

– Єдиноборство... Карате... Дзюдо... Невже у вас цього немає?

– Чому ж ні?.. – не розгубився супроводжуючий Далай-ламу інок. – Єдиноборству ми всі вчимося.

– Якому ж, якщо не секрет?

– Ніякого секрету немає... Наше єдиноборство просте: якщо тебе по одній щоці вдарили – підстав іншу...

– І все? А що далі?!

– А далі нічого... Далі – перемога...

Система Orphus