Лист Божій Матері до свята Покрови

14 Жовтня 2022 17:16
0
Лист Божій Матері до свята Покрови

Світле свято Покрови Пресвятої Богородиці – саме час прямо звернутися до нашої Заступниці та Ходатайки біля престолу Свого Сина і Бога нашого.

Царице Небесна, Пречиста та Преблагословенна наша Мамо. Пишуть тобі недбалі, але дуже люблячі Тебе твої діти. Ми хочемо передусім подякувати Богові за те, що Ти у нас є. Одна пам'ять про Тебе, одне лише Ім'я Твоє гріє наші серця і втішає наші душі в ці скорботні та похмурі дні гірких випробувань.

Ти бачиш, Мамо, зараз нас знищують: кидають із неба ракети, підривають будинки, вбивають усіх – від малих дітей до стариків. Кажуть: «Це вам за Донбас, за Луганськ, за те, що вісім років...» Але ж Ти все знаєш. Ти пам'ятаєш, як ми молилися зі сльозами, щоб припинилась війна на Донбасі, як допомагали біженцям, приймали їх у свої домівки, збирали всім світом одяг, їжу, ліки, діткам підручники та іграшки купували. Зігрівали їх своїм теплом, як могли та як вміли, і, звичайно ж, ніхто з нас не був прибічником цієї війни. Як можна, адже ми один народ. І там, і тут живуть наші брати та сестри. Ми молилися за мир, а не за війну, звичайно ж, не раділи смертям наших братів. І вже й поготів нам була й залишається мерзенною вся та пропаганда збочень, яка нав'язується деякими політиками нашому суспільству.

І ось тепер, Матінко, нас вбивають за наклепом, ніби ми у всьому цьому винні. Вбивають брати, хрещені з нами в одній купелі, ті, що носять на грудях такі ж хрестики, як і ми. Вони, нещасні, чомусь радіють нашому горю та нашим сльозам. Кажуть: «Так вам і треба, заслужили».

Заступнице наша, Ти бачиш серця людські. Ти знаєш, що ми любимо Сина Твого і прагнемо виконувати Його заповіді. Ми намагаємося не впускати в себе злість і ненависть. Ми розуміємо – потьмарив сатана уми людей, заморозив їх своїм пекельним холодом. Це не вони радіють нашому горю, а злий дух, що увійшов до їхніх бідних душ, говорить їхніми вустами. Воістину не знають, що творять, не розуміють, що не нас вони вбивають, а Христа в самих собі.

Матір Божа, все те, що ми переживаємо зараз, Ти з надтом випробувала під час Свого земного життя. Ти знаєш, що таке життя біженців у вимушеній еміграції. Як було Тобі рятувати від катів Свого Сина, тікаючи в темряві ночі в далекий Єгипет. Які поневіряння, скорботи та злигодні перенесла Ти в чужій країні.

Як було Тобі дізнатися про загибель тисяч невинних немовлят від руки кривавого тирана Ірода. Адже Ти бачила багатьох із них живими. Але ось до Тебе долетіла звістка про те, що місце народження Твого Божественного Сина залито ріками дитячої крові. Тому, Богородице, хто, як не Ти, зможе втішити і наших матерів, які втрачають своїх дітей, допомогти інвалідам, сиротам і тим, хто залишився без даху над головою внаслідок цієї страшної, безумної війни. Одній Тобі відомо, скільки лежачих хворих щоночі загинають тремтячими руками пальці на руках, рахуючи кількість ракет, що розірвалися поряд із ними. Допоможи нам, Матір Божа, покрий нас, Твоїх чад, Своїм чесним омофором.

Настав для нас час випробувань і духовного зростання. Як же ми можемо, наша Мамо, називатися Твоїми дітьми, якщо не намагатимемося бути на Тебе схожими? Адже Ти жодного слова, жодної думки зла чи ненависті не пустила в Своє серце, коли бачила на Хресті Свого Божественного Сина, Який стікав кров'ю.

Твоя любов, лагідність і смирення піднесли Тебе вище за всі ангельські сили до самого Престолу Живоначальної Трійці. Молись там за нас, Мамо! Проси Сина Свого та Бога нашого про прощення всіх наших гріхів. Хоч ми й не винні в тому, в чому нас звинувачують, але ж інших гріхів від самого народження і до теперішнього часу було в нашому житті чимало. Попроси, Царице Небесна, щоб ці мимовільні страждання були нам на очищення гріхів, на прощення всіх наших провин.

Не змогли ми взяти на себе подвиги Христа заради, не понесли добровільно ношу хреста, не розпинали, як навчав нас Твій Син, тіло своє з пристрастями та пожадливістю. Тож нехай розп'яття війною, стражданнями та сльозами буде нам на очищення душі та у спадок Царства Небесного.

І ще, Царице Небесна, попроси Господа, щоб Він дав нам терпіння, сил і мужності все це перенести з вірою, надією та довірою до Його благого Промислу. Ми всі головою розуміємо, а от серце… Воно часто тремтить, боїться, впадає в малодушність. Страшно нам стає, коли чуємо оглушливий гуркіт вибухів. Болем встромляється в наші серця арматура та бите скло розбитих будинків. Страшною луною в душі звучать стогін і плач тих, хто залишився вмирати під завалами. Сльозами наповнюються очі, коли бачимо закривавлені іграшки дітей… Бракує нам людських сил, щоби все це перенести!

Заповни, Матір Божа, наші немочі Своєю молитвою та благодаттю. Пресвята Богородице, спаси нас!

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також