Великий збій: що залишить після себе людина цифрової епохи?

Який слід на землі ми залишимо наступним поколінням? Фото: СПЖ

4 жовтня 2021 року перестали працювати Facebook, Instagram, WhatsApp та інші соцмережі. Які ж висновки нам потрібно зробити з цієї ситуації?

4 жовтня 2021 року будуть згадувати як день, коли на цілих шість годин «лягла» мережева імперія Марка Цукерберга. Facebook, Instagram і WhatsApp як за помахом чарівної палички перестали працювати по всьому світу. В тій чи іншій мірі «прилягли» Tik Tok, Amazon, Twitter, Google, Steam та PlayStation. У Німеччині кудись пропали не тільки соцмережі, але і провідні телеком-провайдери. У США спостерігалися проблеми зі стільниковим зв’язком. Кожна година збою соцмереж і месенджерів обійшлася світовій економіці в 160 млн. доларів.

Практично відразу ж після надходження перших новин про збої в роботі найбільших соцмереж і месенджерів на одному з хакерських форумів почали продавати дані 1,5 мільярда користувачів Facebook. Імена різних людей, e-mail, телефонні номери, локації, id та інше можна було купити за кілька доларів. Наприклад, перший мільйон імен був проданий всього за 5000 доларів.

Причини і наслідки

Зараз багато хто намагається знайти пояснення цьому, найбільшому в історії людства, інтернет-збою. Згідно з офіційною версією від Facebook, проблеми виникли після зміни налаштувань магістральних маршрутизаторів, які відповідають за координацію мережевого трафіку між дата-центрами. «Цей збій у мережевому трафіку надав каскадного впливу на спосіб зв’язку наших центрів обробки даних, що призвело до зупинки роботи наших служб», – йдеться в заяві компанії.

Однак, знайшлися і ті, хто припустив, що шестигодинний простій соцмереж – це внутрішня диверсія з боку групи співробітників Facebook.

Інші впевнені, що все це – робота хакерів, які просто знесли BGР, що є свого роду «дорожніми знаками», що дозволяють роутерам прокладати «дороги», якими користувач з’єднується з сайтом.

Також дуже популярною є версія, що проблеми були пов’язані з сьогоднішнім виступом у Конгресі США колишньої співробітниці Facebook Френсіс Хауген, яка мала розповісти, як Цукерберг заробляв мільйони, роблячи свої алгоритми менш «безпечними» – тобто такими, що дозволяють читати неполіткоректні речі. За її словами, алгоритми Facebook за певних інтересів користувача дозволяють йому читати, що завгодно – від інформації про «змову еліт» до новин про «геноцид білого населення». Якщо це дійсно так, то збій 4 жовтня був викликаний бажанням Марка Цукерберга «замести сліди» – підправити код і позбавити правоохоронців можливих доказів своєї провини.

Весь світ зрозумів, що навіть такий гігант, як Facebook – це колос на глиняних ногах, який може впасти в будь-який момент.

Але якою б не була причина інтернет-проблем, які спостерігалися протягом декількох годин, варто звернути увагу відразу на кілька речей, від яких, ймовірно, в тій чи іншій мірі залежить наше майбутнє.

По-перше, весь світ зрозумів, що навіть такий гігант, як Facebook – це колос на глиняних ногах, який може впасти в будь-який момент.

По-друге, ні Facebook, ні WhatsApp, ні хто інший не можуть гарантувати більш-менш надійний захист наших даних.

Але головне в тому, що збій показав неймовірну залежність людства від соцмереж і інтернету. І тут треба зупинитися докладніше.

Інтернет або книга?

Марк Цукерберг, який втратив за 6 годин майже 7 мільярдів доларів, не пояснюючи причин, які привели до цього, написав те, що йому здалося найважливішим у цій ситуації: «Приношу вибачення за сьогоднішній збій: я знаю, як сильно ви покладаєтеся на наші послуги, щоб залишатися на зв’язку з близькими вам людьми».

Вдумайтеся в ці слова. Якщо вірити їм, то виходить, що саме через соцмережі сучасна людина здійснює свій зв’язок з близькими їй людьми. Вона вже не пише листів ручкою на папері, не прагне до особистого спілкування, не проводить час з дітьми або батьками – все це робить цифра, мережа. І ще вчора нам усім здавалося, що це нормально, і набагато краще, ніж все, що було раніше.

Наприклад, наші батьки були змушені зберігати обмежену кількість фотографій у громіздких альбомах, які припадали пилом у шафі. А зараз у «хмарах» ми зберігаємо фото своїх дорослих дітей, відео з їхніх шкільних свят, знімки їхніх перших малюнків. І кількість всієї цієї інформації ніяких практичних обмежень не знає. Але, як виявилося, не все так просто, і наше покоління ризикує стати першим в історії людства, яке не залишить після себе ніяких фізично відчутних культурних пам’яток – книг, картин, скульптур... Що це означає?

Наше покоління ризикує стати першим в історії людства, яке не залишить після себе ніяких фізично відчутних культурних пам’яток.

У 2008 році на прилавках французьких магазинів з’явилася збірка діалогів Умберто Еко і Жан-Клода Кар’єра, під назвою «Не сподівайтеся позбутися книг!». У цьому збірнику Еко і Кар’єр міркували про майбутнє книги і намагалися дати відповідь на питання про те, чи замінять цифра і нові засоби зв’язку просту паперову книгу.

Висновок, до якого вони прийшли, однозначний – ні. Тому що, стверджує Еко, саме книга є найбільш надійним засобом зберігання інформації. Наприклад, вважає автор «Імені рози», дискети, на яких він зберігав свої перші книги у 80-х роках минулого століття, в 2008 році не зміг прочитати жоден комп’ютер. Сьогодні ми підходимо до того, що наші цифрові помічники дуже скоро не зможуть «читати» CD або DVD-диски. За непотрібністю, адже все – в «хмарах». Але давайте запитаємо себе, а що в «хмарах»? Набір цифр і нічого більше. Ось і виходить, каже Еко, що, відмовившись від книги, ми ризикуємо залишитися ні з чим.

Тоді, в 2008-му, слова Еко здавалися дикістю, висловленою людиною, яка не розуміє всієї перспективи розвитку цифрової цивілізації. Але ввечері 4 жовтня, коли впала імперія Facebook, коли знизилася вартість акцій IT-корпорацій і пропала (хоча б на кілька годин) довіра людини до стабільності інтернету, багато хто з нас зрозумів – Еко мав рацію. Покладаючись на цифрові носії, сучасна людина має всі шанси не залишити після себе ніяких слідів культурного існування.

Культура або Тік Ток?

Так, для більшості користувачів Тік Тока зникнення культури нічого страшного не представляє. Їм не цікаві ті питання, які можуть задати археологи, які через 500 років розкопають серверні болванки – чому це покоління не залишило після себе літературних творів, збірок віршів, книг філософів і вчених?

Зрештою, тіктокер, який записує чергове дурне відео, переживає тільки про те, скільки лайків і переглядів він отримає, а не про те, який слід він залишить в історії. Але навіть він має розуміти, що крихкість інтернету – це не тільки про культуру, а й про цілком матеріальні речі.

Тіктокер, який записує чергове дурне відео, переживає тільки про те, скільки лайків і переглядів він отримає, а не про те, який слід він залишить в історії. Але навіть він має розуміти, що крихкість інтернету – це не тільки про культуру, а й про цілком матеріальні речі.

Адже готівкові гроші поступово зникають, як зникають вже і кредитні картки, перетворюючись на набір одиниць і нулів, що існують у віртуальному світі. І якщо цей віртуальний світ завалиться – від голоду помиратимуть цілком реальні люди.

Тому що сучасна людина поставила себе в повну залежність від цифри, а значить, у разі чого, не буде ні освіти (яка за останні два роки стрімко рвонула в онлайн), ні медичного обслуговування (тут і обов’язкове страхування, і історії хвороб, і дані про аналізи і багато іншого), ні соціальної допомоги (пенсії, субсидії, різні виплати – все вже в інтернеті). Не буде нічого!

Більш того, людина не зможе не тільки купити або продати що-небудь, але навіть не зможе попрощатися зі своїми рідними перед тим, як померти від голоду. Бо не буде телефонного зв’язку, який сьогодні теж залежить від інтернету. Зрозуміло, що всі мої міркування – це навмисне згущення фарб. Але хто може сказати, що картина, намальована вище, абсолютно неможлива? Після 4 жовтня – ніхто.

Війна чи мир?

Ще в 1970 році, в самий розпал «холодної війни», канадський дослідник медіа М. Маклюен писав, що «третя світова війна – це партизанська інформаційна війна, де немає різниці між військовими і цивільними». Ця війна, за словами російського дослідника Зінов’єва, стала можливою завдяки «стрімко прогресуючим засобам збору, обробки і поширення інформації, прогресу засобів комунікації, прогресу засобів маніпулювання масами людей та інших чинників контролю за людьми», а також впливу масової культури на стандартизацію способу життя людей.

«Третя світова війна – це партизанська інформаційна війна, де немає різниці між військовими і цивільними».

М. Маклюен

Так, ми все більше стаємо схожими один на одного, і не тільки зовні, а й інтелектуально. Схоже, умови для інформаційної війни створені. І чи почалася вона вже, або почнеться колись – для нас не має значення. Важливо інше – як не пропасти в тій «хмарі» інформації, яка все більше знеособлює кожного з нас? Як залишитися людиною, а не простим набором одиниць і нулів, або кодом програми для телефону?

І тут ми просто змушені будемо згадати про те, що крім соцмереж і комп’ютера є живі люди і живі стосунки. Так, відмовитися від цифри ми вже не зможемо. Але ж ми можемо дати нашим дітям в руки книги, можемо повести їх в ліс, розпалити з ними багаття, навчити ставити намет. Ми можемо приїхати до своїх батьків або друзів і поспілкуватися з ними віч-на-віч, а не екран до екрану. Нам просто необхідно хоча б на час відключати свої телефони та планшети, комп’ютери і ноутбуки і вчитися жити без них.

Зрештою, світ прекрасний, і нам пора знову згадати про це, тому що, рано чи пізно, інтернет можуть відключити. І що тоді?

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи дотримуєтеся ви обмежень Різдвяного посту?
так, я постую строго
27%
намагаюся дотримуватися, скільки маю снаги
73%
взагалі не дотримуюся цього посту
0%
Усього опитано: 15

Архів

Система Orphus