Різдво Богородиці: що говорили пророки про Божу Матір

20 Вересня 2021 20:50
72
Різдво Богородиці. Фреска. Фрагмент. Фото: zen.yandex.ru Різдво Богородиці. Фреска. Фрагмент. Фото: zen.yandex.ru

Рівно в той час, коли навколишня природа поступово засинає, ми, православні, святкуємо Народження Божої Матері – момент, коли все починається.

Вона – прекрасний плід людства, якого не було ані до Неї, не буде і після Неї. До моменту народження Діви Марії духовний світ людства вже досить довгий час перебував у застої – пише священномученик Фаддей (Успенський). Він порівнює духовний стан людства тієї епохи зі станом перед Великим потопом, коли «тіло зіпсуло шлях свій на землі» (Бут. 6, 12).

Дійсно, складно з цим не погодитися, особливо, коли знаєш реальні звичаї тодішнього римського суспільства, які прямо і без натяків апостол Павел характеризує такими словами: «Вони повні всякої неправди, лукавства, користолюбства, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв, обмовники, наклепники, богоненавидники, кривдники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам, нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві. Вони знають присуд Божий, що хто чинить таке, варті смерті, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить» (Рим. 1, 29–32). І ось серед усього цього розбещеного суспільства, немов сім’я Лота в Содомі, живе одна пара – Іоаким і Анна – любов і праведність яких не дозволили людству залишитися назавжди безплідним.

В якійсь мірі можна сказати, що завдяки їм людство не було в черговий раз знищено, чого, власне, і варто було, але отримало ще один шанс на виправлення. Точніше, навіть не виправлення, а на якісну зміну – перетворення. «Через народження від безплідних Іоакима і Анни Пресвятої Діви, – продовжує священномученик Фаддей, – відкрилася можливість для людського єства виростити кращу квітку свою – Христа, Спасителя світу».

Немов тендітну квітку серед бур’янів Господь оберігав і вирощував одну з гілок роду царя Давида, що згодом принесла цей чудовий плід – Діву Марію. Про Неї говорили пророки, саме про Неї ми дізнаємося зі старозавітних читань на вечірні. Так склалося, що нам досить важко сприймати паремії на слух, проте в усі Богородичні свята читаються одні й ті ж тексти, тому давайте ще раз глянемо на них, щоб хоча б трохи більш усвідомлено сприйняти свято Різдва Божої Матері.

Паремія перша

Перша паремія взята з книги Буття. У ній йдеться про явище лествиці патріарху Іакову під час сну в землі Харан (Бут. 28, 10–27). Тут все досить ясно, так як багатьом з нас відомо, що Лествиця прообразувала собою Богородицю, тобто саме через Неї Господь «спустився» на землю, через Неї стало можливим втілення Сина Божого.

Давайте нагадаємо собі, з якими словами ми найчастіше звертаємося до Діви Марії – все вірно: «Пресвята Богородице, спаси нас». Як же ми просимо Її нас врятувати, коли у нас і так є Спаситель? Відповісти на це питання нам знову допоможе звернення до образу лествиці. Владика Аверкій (Таушев) пише: «Всі ми, викуплені Пречистою Кров’ю Сина Її, завдяки Їй та Її молитовній допомоги і заступництву, можемо з тих пір сходити з цієї грішної землі на небо – в райські оселі, приготовлені нам Сином Її».

Виходить, що Лествиця Іакова говорить не тільки про сходження Бога на землю, а й про наше сходження на Небо. Однак ми тепер розуміємо, що ні те, ні інше було б неможливо без Богородиці – цієї прекрасної і найчистішої судини, що вмістила у себе Невмістимого. Вона – наша Цариця і наша розрада. Завдяки Їй і ангели не мають спокою, пише святитель Димитрій Ростовський. Саме Діва Марія тепер велить безтілесним Силам невсипно благодіяти нам, невпинно сходячи Лествицею і підносячи Богу наші молитви, а при сходженні нести нам Божу милість і різні дари.

Паремія друга

Друга паремія взята з книги пророка Єзекіїля, в ній йдеться про його видіння закритих воріт храму, через які пройде тільки Господь, при цьому самі ворота так і залишаться закритими (Єз. 43, 27-44,1-4).

Нескладно здогадатися, що бачені пророком ворота прообразують дівоцтво Богородиці, збережене навіть після Різдва Христового. У преподобного Романа Солодкопевця знаходимо чудові вірші, присвячені Богородиці. У них він говорить про те, як Діва Марія жахалася, чуючи, що всі пророки провіщали про Її Сина і про Неї Саму. Переклад, звичайно, не передасть всієї краси і милозвучності вірша, але все одно давайте вчитаємося в чудовий текст, що тлумачить книгу пророка Єзекіїля:

«Про Тебе ж пророк виголошував і сповістив диво, Що зачиненими воротами являєшся Ти, Богородице, Бо Тобою прийшов і з’явився Владика, І не розверзлися, не відкрилися двері чистоти Твоєї».

Розглянутий уривок старозавітного тексту має ще й прикладне значення. Справа в тому, що серед деяких модерністських протестантських деномінацій поширена думка, що після народження Христа Богородиця мала інших дітей від праведного Йосифа. Слова пророка Єзекіїля є хорошим аргументом проти такої думки.

Паремія третя

Третя паремія взята з книги Притч, і в ній йдеться про Премудрість Божу, що побудувала собі дім (Притч. 9, 1-11). Тлумачень даного місця існує безліч, і не всі вони говорять про Богородицю. Однак очевидно, що під Премудрістю може матися на увазі Друга Особа Святої Трійці, а побудована Нею оселя – це як раз Діва Марія. Такої думки дотримувався, наприклад, Іоанн Златоуст.

Далі йдеться про те, що будівля заснована на семи стовпах. Святитель Іоанн Шанхайський бачить тут вказівку на сім найголовніших чеснот, які знайшли своє максимальне вираження в житті Діви Марії. У багатьох стародавніх народів число 7 було символом досконалості.

Цей уривок Святого Письма перегукується з апологетичним значенням попередньої паремії. Перетин смислів тут не очевидний, проте якщо придивитися, то вказівка на приснодівство Богородиці – це також ознака досконалості. Все життя Божої Матері – це невпинне сходження до обоження, якого Вона досягає після Свого Успіння. А ось народження дітей після Христа – це регрес, який ніяк не міг трапитися з Тією, що вище херувимів і серафимів.

*   *   *

У день Різдва Богородиці в кожній пісні, в кожному тексті Святого Письма Церква прославляє Діву, адже через Неї ми врятовані. Попереду ще будуть Її праці при Єрусалимському храмі, буде Її переляк і згода під час Благовіщення, буде Народження Христа, Його смерть і Воскресіння, і ще безліч випробувань. Але саме сьогодні той момент, коли все починається.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також