Батьки, читайте з дітьми хороші книги: як боротися з ЛГБТ-принцесами

Головне виховання дитина отримує в сім'ї. Фото: СПЖ Головне виховання дитина отримує в сім'ї. Фото: СПЖ

Навколо нас наче стискається кільце божевілля: пропаганда ЛГБТ маленьким дітям, переписування підручників під гендерну рівність, і т. д. Як цьому протистояти?

Друзі, ви, очевидно, чули про те, що Міністерством культури в цьому році для дитячих бібліотек був закуплений барвистий комікс про двох принцес. Дітям від п'яти років пропонується ознайомитися з історією про двох дівчат – принцес, які в кінці історії, де «добро перемагає зло», одружуються одна на одній. За словами популяризаторів, книга спрямована на подолання «стереотипів» в людських відносинах. Не менш резонансно в кінці минулого 2020 року прозвучала заява міністра освіти України про те, що шкільні підручники перепишуть для досягнення гендерної рівності. Корективи планувалося внести до 2024 року в рамках міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей «Партнерство Біарріц». МОЗ України офіційно запровадило «невідому стать» в своїх документах. Список подібних новин може бути продовжений.

Для когось такі новини, на тлі «тарифних питань» та інших злободенних проблем нашої реальності, пройшли непоміченими, хтось здивувався тому, з якою швидкістю і послідовністю в наше життя проникають норми «прогресивного» суспільства, є безумовно і «ліберали», які ратують за права людини. Очевидно одне – як би ми не ставилися до подібних явищ пропаганди ЛГБТ, очевидна реалізація планів, спрямованих на те, щоб подібні речі були узаконені на рівні держави. Тут грають по серйозному. Мета проста. Деградація нації і виховання нових цінностей, починаючи в тому числі з наших дітей. Запитайте кому і для чого це потрібно? Для цього нам важливо розглянути це питання в його більш широкому контексті.

Як би ми не ставилися до пропаганди ЛГБТ, очевидна реалізація планів, спрямованих на те, щоб подібні речі були узаконені на рівні держави.

Ідеологія ЛГБТ – це більше, ніж відносини між людьми однієї статі

Важливо зрозуміти, що ЛГБТ-ідеологія – це не тільки про стосунки між людьми однієї статі і права людини. Це про владу певної групи людей вирішувати у світовому масштабі, у що повинні «вірити» всі інші. Для цього встановлено і успішно використовується певний психологічний механізм.

Уявіть собі, що для успішної кар'єри ви повинні погодитися з чимось для вас неприйнятним. Поступово демонструючи своє «прогресивне» ставлення, ви непомітно для себе приймаєте, а ще через якийсь час вже засуджуєте тих, хто відкидає прийняту вами (нехай навіть зовні) норму. Якщо ж ви спробуєте не погодитися, то ви дуже-дуже погана людина, якій не місце в процвітаючому цивілізованому суспільстві, а з таким «резюме» ви станете небезпечним ізгоєм! Навіщо потрібно таке «перевиховання» – запитає читач? Все просто, прийнявши такі «правила гри», ви за замовчуванням визнали право визначати вміст вашої свідомості. Коли надійдуть наступні розпорядження (а вони надійдуть) – ви будете готові їх виконати. Таким чином, за, здавалося б, банальною ситуацією з дитячим коміксом ховаються зовсім не дитячі питання впливу на людину та її свободу.

Безумовно, для функціонування нової системи цінностей, що забезпечує ефективність глобальних проектів, потрібні нові авторитети. А для цього потрібно зруйнувати старі системи переконань і стереотипів, чому всі ми, друзі, є свідками. Доти, поки люди зберігають відданість релігії або національним культурам, їхня лояльність до будь-якого глобального проекту буде сумнівна. Як «чудово» сказав нинішній американський президент Джо Байден у контексті захисту прав ЛГБТ: «Мене не цікавить, яка у вас культура. Нелюдяність залишається нелюдськістю, а забобони – забобонами».

Щоб прийняти нову глобальну ідеологію, треба визнати свою християнську і культурну спадщину «нелюдськими забобонами».

Саме тому людина має визнати свою християнську і культурну спадщину «нелюдськими забобонами» і тоді вона легко прийме нову глобальну ідеологію... Але де ж тоді у всьому цьому наша система цінностей, наші традиції, де те, що заповідав нам Христос? Невже будемо жити за коміксами? Невже на догоду новим ідеологічним віруваннями, очевидно помилковим і явно руйнівним – будемо калічити життя наших дітей? Невже так і не знайдемо в собі сміливості визнати, що опинилися злочинно дурними і нерозбірливими, приймаючи якесь чергове модне і прогресивне віяння.

Божевілля завжди залишається безумством

Історія свідчить, що іноді цілі цивілізації переживають хвилі божевілля. Але божевілля при цьому залишається безумством. Помилятися можуть і мільйони людей. На ту ж расову теорію зараз на Заході дивляться з жахом, хоча ще сто років тому вона була цілком прийнятною, а двісті – єдино правильною. Можливо, прийде час, і хвиля нинішніх статевих божевіль пройде. На зміну їй прийде потік судових позовів від покалічених сьогодні дівчаток і хлопчиків, і всі прогресивні блогери будуть стояти в позі обвинувачів і говорити: «Як же так! Як ви могли це допустити? І чому ви тоді не протестували?!»

А поки нам потрібно триматися здорового глузду і разом з дітьми читати хороші книги. Чуєте, батьки!? Читайте з дітьми, допоможіть їм зрозуміти, що світ осмислений, у нього є мета і призначення. Призначення є в окремих людей і націй. Цей погляд передбачає віру в Бога, оскільки атеїстичний всесвіт повністю безглуздий. Ми повинні прозріти! І це духовне прозріння буде відноситися до дуже земних і конкретних речей – до того, як нам слід ставитися один до одного, до країни, в якій ми живемо, до того, як блага і рятівна воля Божа повинна проявитися в наших повсякденних рішеннях.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також