Пройти вісімнадцяте поневіряння

Фото з гей-параду в Лондоні. Липень 2019г. Фото: dw.com

3000 років тому Господь виніс свій вердикт содомському гріху – спалив чотири міста. Нині ж прихильники ЛГБТ підносять свій голос. Хіба содомія перестала бути гріхом?

За переказами, після нашої тілесної смерті нас чекають поневіряння і вісімнадцяте з них носить назву «содомський гріх». Цей гріх душу в Царство Боже не допустить, якщо людина, винна у ньому, до смерті не встигне або не захоче покаятися. «Не обманюйте себе: ні розпусники, ні блудодійники, ні мужоложники.. .Царства Божого не вспадкують вони!», – писав апостол Павло жителям розбещеного Коринфа (1 Кор. 6. 9-10).

В останні роки ЗМІ все наполегливіше мусує теми про гей-паради, ЛГБТ-спільноти, ЛГБТ-туризм і т. д. Але, слід сказати, що явище це не нове для Церкви. Цьому гріху рівно стільки ж, скільки років взагалі людським пристрастям.

Про те, що гомосексуалізм – це гріх, прямо говорить Святе Письмо ще в Старому Завіті: «А хто лежатиме з чоловіком як із жінкою, гидоту вчинили обоє вони» (Лев. 20. 13). 3000 років тому Господь виніс свій вердикт содомському гріху – спалив чотири міста небесним вогнем (Бут. 18:20-19:26). Содом і Гомору Господь знищив Сам. Думаю, це щось говорить про те, як Бог ставиться до цього гріха.

Але ж це було в Старому Завіті? Так, але Новий Завіт це явище так само продовжує називати гріхом. Різниця лише в тому, що Новий Заповіт приносить прощення упокореним і силу охочим боротися з гріхом.

Апостол Павло назвав причину гомосексуалізму – невірне ставлення до своєї сексуальності. Він називав такі відносини в числі найбільш «ганебних пристрастей» і «непотребств», що оскверняють людське тіло: «їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили» (Рим. 1. 26-27).

Навіть наука згодна з апостолом Павлом – ЛГБТ народжується від помилкового розуміння сексуальності і покликання людини, але ніяк не дається людині від народження, як нам намагаються нині пояснити прихильники цього явища.

Буквально в минулому році мені на очі потрапила стаття про паралельні дослідження двох інститутів Великобританії та США, які підтвердили, що схильність до гомосексуалізму не є вродженою, цю схильність формує суспільство. Виходить, що навіть наука згодна з апостолом Павлом – ЛГБТ народжується від помилкового розуміння сексуальності і покликання людини, але ніяк не дається людині від народження, як нам намагаються нині пояснити прихильники цього явища.

Отже, Старий і Новий Завіти єдині в питанні содомського гріха: гомосексуальність – неприродна і ганебна. Як же ми можемо вважати такий шлюб не те щоб гарним, але навіть нормальним? Як можна допускати до Таїнства шлюбу і «вінчати» тих, хто чинить сором?

У цій родині чоловік доповнює жінку, жінка чоловіка. Тут переплітаються емоції і стриманість, мужність і жіночність, твердість характеру і гнучкість. Хто навчився любити свою дружину, той легко може ставитися по-доброму до ближніх і навпаки. У співжитті ЛГБТ – немає такого доповнення характерів в силу однієї статі партнерів.

На першій же сторінці Біблії сказано, що шлюб може бути здійснений тільки між чоловіком і жінкою. Бог, коли побачив, що недобре чоловікові одному в раю, створив супутницю і помічницю – жінку. Першим благословенням шлюбу стали для них слова Бога: «Плодіться і розмножуйтеся і наповнюйте землю» (Бут. 1, 28). Шлюб гомосексуалістів і лесбіянок не може бути благословенним від Господа, хоча б навіть тому, що він ніколи не зможе виконати цю старозавітну заповідь.

Любов чоловіка і жінки може і покликана увінчатися плодом любові – дитиною (бездітних сімей це не стосується, про них, поза всяких сумнівів, є свій, особливий промисел Божий). У разі браку геїв або лесбіянок - абсолютне безпліддя. Якщо любов спочатку не носить в собі навіть можливості продовження – це неповноцінна, безплідна по природі любов.

Співжиття гомосексуалістів навіть за визначенням не можуть називатися родиною. Тому що в їхньому спілкуванні природним чином ніяк не зможуть народитися 7 «Я».

На те, щоб люди думали, що ЛГБТ це нормально, працює ціла індустрія теле-відео-радіо-кіно-пропаганди. Комусь дуже важливо, щоб діти не народжувалися і населення ставало менше.

І ще одне, ми, як дорослі люди, повинні пам'ятати, що якщо про щось багато говориться і якщо щось дуже сильно захищають відомі люди і великі країни – за це добре платять. Дуже добре платять. На те, щоб люди думали, що ЛГБТ це нормально, працює ціла індустрія теле-відео-радіо-кіно пропаганди. Нашу і багато інших країн під загрозою економічних санкцій примушують проводити гей-паради. Поліцейським, яким самим огидно це видовище, змушені їх охороняти. Кому-то дуже важливо, щоб діти не народжувалися і населення ставало менше. Кому-то дуже важливо, щоб люди тільки годили собі і не слухалися закону Божого. А наші молодь – легка і цілком доступна видобуток для такої пропаганди.

Соціологами давно відзначено, що представники ЛГБТ найбільш активні споживачі. У суспільстві споживання вони стоять на верху піраміди. І це, безсумнівно, теж комусь дуже вигідно. На душі ж таким выгодополучателям виключно наплювати.

Але, Церква ні в якому разі не відмовляється від представників ЛГБТ, вона чекає їх покаяння. Основи соціальної концепції Української Православної Церкви, зокрема говорять про те, що Церква ставитися до таких людей, як хворіють важким гріхом. Церква готова допомагати і зцілювати таких людей: «Гомосексуальні прагнення, як і інші пристрасті, що терзають занепалого людини, врачуются Таїнствами, молитвою, постом, покаянням, читанням Святого Письма і святоотецьких творінь, а також християнським спілкуванням з віруючими людьми, готовими надати духовну підтримку. Церква розглядає це гріховний стан саме як хвороба душі, і наполягає на Церковному лікуванні, закликає таких людей до покаяння».

Згадайте, що СНІД з'явився в суспільстві гомосексуалістів США, згадайте про десятки тисяч померлих геїв в 1980-е в Штатах від цієї хвороби. Хіба від хорошого може з'явитися така хвороба або добро може приносити таку смертність?

Гомосексуалізм – це гріх. Це твердо треба розуміти. Як вбивство – гріх, так і ЛГБТ – гріх. Такі люди потребують покаяння.

Це може комусь подобатися, комусь не подобатися, але згідно з Євангелієм, спати з представниками своєї статі – це тяжких гріх, здійснюючи який, людина завдає величезної шкоди своїй душі.

Протиприродність такого співжиття, так само як і створених гомосексуалістами «сімей», підтверджується самим життям. Навіть з виключно фізичної і фізіологічної сторони. Чоловічий організм Божою волею влаштований так, що на фізичному рівні він ідеально підходить організму жінки. Точно так само, ідеально підходить чоловікові, влаштований і жіночий організм. Зносини чоловіка і жінки навіть геометрично становить коло, як щось правильне і завершене. Така природа. Що ніяк не скажеш про геїв або лесбіянок. Їм для задоволення похоті доводиться вивертатися.

І святі отці, і канонічні правила Святої Церкви говорять про гомосексуалізм як про одному з найжахливіших вад. Це може комусь подобається, комусь не подобається, але згідно з Євангелієм, спати з представниками своєї статі – це тяжких гріх, здійснюючи який, людина завдає величезної шкоди своїй душі. Пропагуючи таку ж практику, чоловік спокушає і навколишні душі, завдаючи їм шкоди.

Однак, нам як християнам треба пам'ятати, що люди, заражені цим гріхом, залишаються, хоч і заблукалими, але все таки чадами Божими. Господь не приймає гріх, але завжди готовий прийняти людини, прибегающего до нього. І у випадку з прихильниками ЛГБТ, як і у випадках з іншими грішниками, Бог хоче, щоб вони покаялися і врятувалися. Тому, що, якщо людина помре в такому стані, він ризикує втратити вічне Життя.

*   *   *

Одна з принципових відмінностей Нового Завіту від Старого в тому, що для людей відкрилося прощення за гріхи. У Старому Завіті такі гріхи, як убивство, мужолозтво, скотолозтво і багато інших каралися лише одним способом – смертю того, хто згрішив. Людина не могла отримати вибачення, якщо свідомо здійснював тяжкий гріх. Господь Ісус Христос приніс звістку про прощення гріхів. Тепер гріх відділений від грішника, і якщо людина щиро кається, Господь бере його гріх на себе, а сама людина очищається і виправдовується. Від людини вимагається щире покаяння і рішучість у боротьбі з гріхом.

В цьому різниця між вченням Церкви про Господа і тим, як Його представляють сучасні гуманісти. Христос приніс вибачення, але сам гріх від цього не перестає бути гріхом. Не можна прикриваючись Христом, називати очевидний гріх нормою. Говорять так розпинають Господа і накликають на себе ще більший осуд.

Один поважний доктор богослов'я як-то сказав: «Старий і Новий Завіт кажуть, що содомія – це гріх. Для християнина такої відповіді повинно бути достатньо. Ну, а нехристианина Ви не переконаєте ніяк». Практика підтверджує справедливість цих слів. Однак, багато прихильники ЛГБТ називають себе християнами. На що ж вони опираються, кажучи, що не потребують покаяння? Можливо, у них якась інша, своя біблія. Возсможно, по якомусь зовсім іншому нового заповіту вони живуть, згідно з яким їм не загрожує вищий суд і не потрібно буде проходити то саме вісімнадцяте поневіряння на шляху до нього.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Рішення Синоду РПЦ щодо дій Фанара і Олександрії – це:
початок процесу оцінки дій Фанара світовим Православ’ям
58%
необґрунтована агресія РПЦ по відношенню до Фанару
22%
рядове засідання, яке ні на що не вплине
19%
Усього опитано: 36

Архів

Система Orphus