«Моя приваба», або Цей божевільний День шопінгу

Сучасна людина ніколи не вирветься з влади своєї слабкості, «своєї принади», одними лише власними силами. Фото: winteriscoming.nett

Про наближення «чорних п'ятниць» віщають з кожної праски ледь не за кілька місяців до події. Здавалося б, розпродажі – річ хороша. Чи така ж вона гарна, як здається?

З деяких пір 11 листопада вважається Всесвітнім днем шопінгу. Покупки ми робимо всі, без цього прожити можна хіба що в якомусь далекому монастирі або в лісі. Проте, думаю, нікому в голову не приходило таку звичайну, побутову дію зводити в ранг хоч скільки-небудь знаменного дня, свята – все це нові ідоли і нові боги сучасного секулярного суспільства.

Хтось, можливо, скаже, що День шопінгу – морально нейтральний прояв нинішніх реалій, але насправді це не так. Так, для мене, наприклад, він не значить абсолютно нічого, і сам по собі він, ніби як, не несе жодного гріховного навантаження. Але не можна не сказати, що подібні «свята» – симптом, який свідчить про хворобу. Для того щоб це зрозуміти, потрібно коротко глянути на історію виникнення Дня шопінгу.

Як все починалося

Практика «чорних п'ятниць» у роздрібній торгівлі відома вже досить давно. Проте, на особливе свято це явище ніяк не тягнуло, та і не претендувало. І ось в 2009 році фірма «Alibaba Group» з Китаю, якій належить знаменитий магазин «AliExpress», справила маркетинговий «кульбіт» і 11 листопада виставила знижки на товари, що перевищували 50%. Цю акцію вони назвали «Всесвітнім днем шопінгу». Бачачи велику вигоду (наприклад, в 2013 році «Alibaba Group» заробила 5,8 млрд. дол. за добу) від цих маніпуляцій, поступово й інші торгові інтернет-майданчики почали приєднуватися до даної акції.

Для суспільства споживання це стало вельми ласою «кісточкою», заради якої люди готові були б загризти один одного, якщо б покупки здійснювалися в реальному магазині. Багато хто з нас бачили, як у «чорну п'ятницю» шалені натовпи вриваються в торгові центри, затоптуючи (іноді і насмерть) тих, хто не втримався на ногах і впав. Щось подібне відбувається тепер і в День шопінгу. Люди сидять біля екранів своїх комп'ютерів і смартфонів, щоб відразу після початку акції встигнути купити предмет своєї пристрасті. Найпопулярніші товари змітають за лічені хвилини.

Ставка на божевілля

Знаєте, що найбільше цікавить людей? – гаджети і різні електронні пристрої. Тобто божевільна людина, від власного безумства, купує нову іграшку, навіть якщо вона їй не потрібна, але при таких-то знижках (!) утриматися немає ніяких сил, щоб стати ще більш божевільним, залипнути в ще більш «просунутий» екран і як можна довше не вилазити звідти. Не даремно ж китайці вже з 2008 року лікують «цифрове недоумство» та «інформаційну псевдодебільність», а ВООЗ планує включити ці розлади в нову, одинадцяту редакцію МКБ. Мимоволі тут так і згадується Голлум – персонаж з «Володаря кілець» Джона Толкіна, з його непереборною пристрастю до кільця всевладдя і постійним голосінням: «Моя приваба».

Всесвітній день шопінгу як не можна краще демонструє нам людське самолюбство, егоїзм, здирство, грошолюбство і те, як із задоволенням світ використовує це проти людини. Сюди добре застосовуються слова апостола Павла: «Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві» (Рим. 1, 25).

Культ та його послідовники

Якщо День шопінгу і можливо назвати святом, то тільки язичницьким святом. Є ідол – речі. Є культ, що вимагає певної поведінки від своїх послідовників – висиджування перед екраном в очікуванні півночі, клікання курсором по товарах, оплата карткою. Є «жерці», що керують натовпом «вірян» – власники інтернет-магазинів, розробники сайтів, маркетологи. Є і самі «віряни».

Незважаючи на всю свою непривабливість, яку так багато викривали апологети II-III століть, давнє ідолопоклонство виглядає набагато привабливіше, ніж сучасне ідолопоклонство. У грецьких, римських, шумерських, єгипетських або скандинавських язичників було хоча б хоч якесь уявлення про трансцендентне, у них була своя містика, вони відчували інше, крім матеріального, вимірювання навколишнього світу. Тому сучасний язичник, при всій «цивілізованій» зовнішності – це груба, неотесана, а нерідко і тупа мавпа.

Покупці під час «Чорної п'ятниці». Фото: asiaplustj.info

Сучасний язичник повністю «заземлений», відвернувшись від Бога, він цілком зациклився на матеріальних речах, на самому собі. Крім культу гаджетів і віртуальних розваг, активно косить наші ряди і культ їжі. Це коли за шалені, як для того, що буде перероблено нашою травною системою і вивергнуто з тіла, гроші нам пропонують поїсти купку чогось розмазаного по тарілці, але при цьому «неймовірно смачного».

Їжа може бути смачною, але її призначення тамувати голод і давати організму необхідні для життєдіяльності речовини, а приємність – це додаткова функція. Але ми сьогодні бачимо протилежне, коли кулінарне «мистецтво» може запропонувати нам страву, якою і не наїсися, і особливої користі не отримаєш, а лише «порадуєш» свої смакові рецептори. Виходить свого роду «міхур» з привабливою «зовнішністю», але абсолютно порожній усередині. З'їсти його теж потрібно правильно, щоб відчути всю «палітру» – ще один псевдорелігійний обряд. За цей «міхур» торговці чуттєвими задоволеннями пропонують віддати солідну суму, при тому, що практично мільярд людей у світі голодує, а близько 30 тис. на добу гине від голоду.

Божевільні і мале стадо

У сучасному «освіченому» суспільстві люблять сміятися над вірянами, мовляв, такі собі фанатики, безумці, вороги логіки і розуму. Я не раз натрапляв на інтерв'ю з молодими і не дуже людьми з різних країн, які говорили про те, що вони не вірять в Бога, так як не бачать непорушних доказів на користь Його існування. Інша річ наука – ось справжня «провідна зірка» сучасності!

Але при цьому цими ж людьми абсолютно нормально сприймаються такі факти, як, наприклад, продаж на аукціоні пожованої жуйки Брітні Спірс, «що поплила» одного разу за 14 тис. дол. З «молотка» за 1025 $ якось пішов недоїдений бутерброд Джастіна Тімберлейка. Нирковий камінь актора і письменника Вільяма Шетнера був проданий за 25 тис., гнилий зуб Джона Леннона – за 31 тис., а королівські панталони Єлизавети II – за 18 тис.

Життя на чужий рахунок

До цього варто додати, що на покупку відеоігор за добу витрачається понад 300 млн. дол, на незаконні наркотики, в середньому, 400 млрд. в рік. При цьому майже 800 млн. людей у світі не мають доступу до безпечної питної води, 7-8 млн. на рік помирає дітей до 5 років, а кількість абортів, за такий же часовий період, сягає 40 млн.

У безбожного суспільства свої кумири, свої ідоли і свої боги. Я колись думав, що при дійсно приголомшливому зростанні населення планети ресурсів для того, щоб всі жили більш або менш добре, не вистачить, але насправді це не так, адже лише в США витрачається близько 200 млн. дол. на добу на програми по боротьбі з ожирінням. Якщо до цього додати ті цифри непотрібних витрат, про які було сказано вище, то ми зрозуміємо, що вистачить і ще залишиться. Виходить, що сучасне ідолопоклонство не обмежується особистим життям однієї людини, але зачіпає і безліч інших. Образно кажучи, хтось може собі дозволити постійно переїдати завдяки тому, що десь голодують люди. Ось і виходить, що «цивілізоване» та «освічене» суспільство можна побудувати на «кістках» товариства «нецивілізованого» і «неосвіченого».

Божевілля і його божевільні

Людина не може жити без сенсів, без великих орієнтирів, в кінцевому рахунку, без Бога. Нісенітниця, дезорієнтація і безбожництво тому і породжують такі «химери», як сучасне ідолопоклонство. І хто після цього божевільний і фанатик: Соломонія Маккавей, котра благословила всіх своїх синів на муки за Єдиного Бога; апостол Петро, який попросив розіп'яти його догори ногами; великомученик Георгій, який знехтував молодістю і можливістю зробити блискучу кар'єру при одному з найбільших римських імператорів – Діоклетіані, заради Христа? А може все-таки безумцями є сучасний багач, 1% капіталу якого міг би вирішити проблему голоду декількох тисяч осіб; геймер, що витрачає всі свої доходи і весь вільний час на віртуальні баталії?

Купити королівські труси або жуйку сучасної «зірки» за ціною автомобіля – це не справжнє божевілля! І, на жаль, таких божевільних стає і буде ставати все більше.

*   *   *

Сьогодні модно бути «просунутим», модно критикувати християнство і взагалі всяку релігійність. Сьогодні багато говорять про гуманізм і права людини, але ніколи ще в історії людство не опускалася до такого рівня божевілля і нісенітниці. Тільки все це збідніння прикрите яскравою мішурою, «блискучим фантиком», головна мета якого – за допомогою розваги розуму не дати людині поринути в роздуми над дійсно важливими речами в житті, навіть не кажучи вже про віру.

Пам'ятаєте, як у «Володарі кілець» ні Голлум, ні Фродо так і не змогли позбутися від символу гріха – «кільця всевладдя». Головного позитивного героя, в самий фатальний момент, так і не вистачило сил перебороти його, і тільки невидима десниця Божа, Його Промисел, що виявляється в уявної випадковості, дозволив знищити кільце. Так і сучасна людина ніколи не вирветься з влади пороку, одними лише власними силами. Допомога Божа приходить до того, хто її шукає, хто бореться, але багато хто сьогодні, на відміну від Фродо, не борються, а просто «з'їдають» посланий їм сурогат.

Віра і любов у людях будуть убожіє, думаю, ми ще побачимо різні божевільні «продукти» цього процесу. Але разом з тим, нам потрібно пам'ятати яким скарбом ми володіємо, як його треба берегти і, по можливості стати всім для всіх «щоб спасти бодай деяких» (1 Кор. 9, 22).

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Як ви ставитеся до слів Думенка, що ПЦУ «терпить» УПЦ?
все вірно, глава Фанару теж так сказав
6%
це ілюстрація виразу «нахабство - друге щастя»
69%
мені все одно, що говорить ця людина
25%
Усього опитано: 16

Архів

Система Orphus