Скільки нині коштує душа?

30 Травня 2023 17:18
358
До чого призводять жарти на тему пекла та безсмертної душі? Фото: osnmedia До чого призводять жарти на тему пекла та безсмертної душі? Фото: osnmedia

Останнім часом стало модно жартувати на тему диявола, пекла та безсмертної душі. Але як тільки народ звикає до цих жартів, виявляється, що це зовсім не жарти.

Новозеландська компанія Нellpizza запустила послугу під назвою «заплати після смерті». Клієнтам пропонують підписати папери, за якими вони можуть заплатити за піцу… після своєї смерті. На сайті компанії йдеться, що формально плату за піцу потрібно внести до заповіту. Однак відеоролик, який рекламує послугу, недвозначно натякає на те, що клієнтам треба підписати договір із дияволом. Таким чином, мається на увазі, що ціна піци набагато перевищує номінальну. Тим більше, що пропозиція доступна для 666 осіб, а на головній сторінці компанії в інтернеті красується напис: «Побачимося в пеклі».

Цікаво, що багато хто з тих, хто зустрічає рекламу «пекельної піци», ставляться до неї або як до безневинного жарту, або як до дотепного маркетингового прийому, який має залучити покупців на сайт. Однак чи можна вважати те, що відбувається, лише жартом, і якщо ні, то свідками чого ми з вами є?

Як працює вікно Овертона

Відповідно до принципу «вікна Овертона», за певний час деякі ідеї проходять кілька щаблів, перш ніж від неприйнятних стають нормою. Так, спочатку вони сприймаються у суспільстві як немислимі, потім як радикальні, далі вони стають прийнятними, розумними, стандартними і наприкінці перетворюються на норму. Наприклад, всі ці етапи вже в наш час пройшли так звані «гендерні ідеї».

Так, за пропаганду ЛГБТ ще 30 років тому можна було сісти до в'язниці, а зараз – навпаки, в'язниця може чекати на тих, хто виступає проти них. Те саме відбувається з деякими видами наркотиків, а тепер і з сатанізмом.

Судіть самі.

У 2012 році в США була заснована організація «Храм Сатани», яка позиціонує себе як атеїстичну та нерелігійну. Вже через 6 років представники цієї організації встановили у будівлі законодавчого органу штату Іллінойс скульптуру, яка зображує змію, що обвивається навколо простягнутої руки з яблуком. Звичайно, ця скульптура викликала обурення та невдоволення з боку суспільства. Але представник державного секретаря штату Іллінойс заявив, що «відповідно до Конституції, з Першою поправкою, люди мають право висловлювати свої почуття і думки. Цим кроком ми це визнаємо».

25 квітня 2019 року спільнота «Храм Сатани», що базується в Массачусетсі, опублікувала заяву про те, що IRS – державний орган Федерального уряду США – офіційно визнав її «церквою».

«Це визнання допоможе переконатися, що Храм Сатани має такий же доступ до громадських місць, як і інші релігійні організації, підтвердить нашу позицію в суді при боротьбі з релігійною дискримінацією та дозволить нам подати заявку на релігійні урядові гранти», – заявили сатаністи.

В 2020 році чиновники міста Скотсдейл (штат Арізона, США) спробували заборонити сатаністам виступати на засіданнях міської ради з позитивними висловлюваннями про Люцифера. Проте представник організації «Humanist Society of Greater Phoenix» Люк Дуглас заявив, що робити цього не можна, оскільки сатана – «зразок демократії».

У тому ж році церква сатани штату Міссісіпі виступила проти напису «В Бога ми віримо» на прапорі штату. При цьому сатаністи спробували зробити свою позицію прийнятною, пояснивши її тим, що «ми розуміємо, що будуть жителі, яким не сподобається фраза "в сатану ми віримо". Але, якщо ви можете уявити це, уявіть, як буде атеїстам, сатаністам та іншим людям неатеїстичних вірувань читати на прапорі, що вони вірять у Бога».

Далі, відповідно до законів «вікна Овертона», сатаністи від скарг на утиск своїх прав перейшли до вимог. Так, у штаті Массачусетс вони вимагали від влади Бостона допустити їх на промову своєї «молитви» перед засіданням міської ради, а вже через рік домоглися відміни заборони на свою символіку в школах.

Природно, що, як і у випадку з гендером, основним об'єктом роботи сатаністів стали школи.

Сатаністи у школах

Так, влада міста Хеллертаун у штаті Пенсільванія дозволила групі під назвою After-School Satan Club («Клуб сатани після уроків») проводити для дітей віком від 5 до 12 років заняття в середній школі Saucon Valley. На спроби батьків виступити проти такого рішення влада заявила, що вона не має права відмовити в реєстрації клубу, оскільки це порушить принцип свободи слова та релігійних переконань. При цьому представники «Клубу сатани після уроків» заявили, що вони не пропагують сатанізм, але схильні до наукового мислення, мають намір надавати дітям допомогу в розвитку критичного мислення та допомагати реалізовувати соціальні проекти.

Більше того, керівник національної кампанії «Клубу сатани після уроків» заявила, що вони не вірять у диявола і не поклоняються йому, а обрали свою назву, щоби привернути увагу.

Схожа ситуація виникла і в штаті Іллінойс, де місцева влада підтримала ту ж саму програму After School Satan Club.

Природно, що й у цьому випадку протести батьків ні до чого не привели. Більше того, якщо у вказаних школах тата і мами намагалися захистити своїх дітей від сатаністів здебільшого вербально, то в Ґрінсборо, штат Північна Кароліна, вони провели молитовний мітинг біля початкової школи Джойнер (Joyner Elementary School), протестуючи проти того самого «Клубу сатани». Але й молитовне стояння позитивних результатів не дало.

При цьому зазначимо, що довгий час на сайті «Клубу сатани» красувався напис, що наявність у школі клубу підкреслює її високий статус, і що клуб «не зацікавлений у зверненні дітей до сатанізму». Якщо врахувати, що сатана – батько брехні, то це твердження приймати за правду, звичайно, не можна.

У результаті за якихось 9 років так звана «церква» сатани пройшла шлях від абсолютно маргінальної організації до організації, яка виставляє певні вимоги та сприймається цілком нормально у суспільстві.

Так що «жарт» з піцею – це за великим рахунком свідчення того шляху, яким рухається сучасне людство. По суті, відмовляючись від Бога, не вважаючи чимось серйозним долю своєї безсмертної душі, безвідповідально ставлячись до своєї посмертної долі і відверто знущаючись з християнських цінностей, людина рухається не у порожнечу, не в абстрактне «нікуди», а в цілком конкретні обійми.

І, на жаль, коли любителі піци зрозуміють, що за сир із помідорами вони віддали свою душу, то буде пізно.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також