Країна Істини і Країна Невідання – два світи і дві перспективи

Гріховний розум – джерело всіх наших бід. Нашому розуму, куди не гляне, скрізь погано. Він всюди знаходить скорботи і страждання. Цей розум постійно чимось незадоволений, буркотливий і ремствує. Фото: goodfon.ru

Євангельське читання Неділі 3-ї по П'ятидесятниці говорить: «Світильник для тіла є око» (Мф. 6:22-23). Як зберегти своє око чистим – міркує протоієрей Ігор Рябко.

«Освічена (в мирському розумінні цього слова) людина – це збіговисько проблем. Вона не може впоратися навіть з самою собою. Істинна освіта розуму – це безтурботність, що доставляє мудрість. Освіта серця – це відсутність у ньому пристрастей і думок, що дарує серцю благодать. Освіта душі – це її самозречення від егоїзму, що приносить блаженство спасіння і просвіти Духом Святим».

                                                                 Ієромонах Симон (Безкровний)

«Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!» (Мф. 6:22-23) – вчить нас Господь в цьому недільному літургійному читанні. Вічне у скороминучому може побачити лише той чоловік, який має постійну мирність душі. Мирна душа приваблює до себе Благодать Божу, а Благодать дарує нам свободу від темряви цього світу.

Наш світ схожий на матрьошку, всередині якої захована інша матрьошка. Щоб побачити ту, що знаходиться всередині, потрібно спочатку розібрати ту матрьошку, яка знаходиться зовні. Перша називається «Країна Невідання». Її громадяни мають темні очі. У цій країні править жорстокий цар, якого звуть «Я» або «Моє». Йому приносяться в жертву всі сили душі, а нерідко й життя інших людей. У цьому світі віють вітри помилкових думок і порожніх мрій. Дурні Країни Невідання вважають себе мудрецями. Вони вважають, що логіка – це ключ від усіх замків світу, а вигода – єдина дорога, по якій потрібно ходити.

Душевна темрява ніколи не дозволить побачити те, що відкрито лише оку, що живе у світлі.

Але всередині Країни Невідання перебуває інша – Країна Істини, куди заборонено вхід людям з чорним світлом в очах. Сонце тієї Країни видно лише тим, хто має світле око. В ній правлять Любов і співчуття. Для того, щоб знайти Країну Істини потрібно змінити світло своїх очей. Душевна темрява ніколи не дозволить побачити те, що відкрито лише оку, що живе у світлі. Духовна аскеза і молитва, свобода від будь-яких, навіть найдрібніших гріхів, є лише попередні умови для того, щоб увійти в Країну Істини. Громадянство в цій Країні дарує лише сама Істина.

Ніякі людські зусилля самі по собі не введуть душу в цю Країну. Ті, хто зміг в неї увійти, говорять про те, що народилися заново. До цього їм здавалося, що вони жили, але насправді вони були мертві. В Країну Істини ніколи не увійде чоловік, що не розуміє сенсу свого хиткого існування, заснованого на хибних поняттях «друзі» і «вороги». Туди закритий вхід тим, хто постійно чіпляється за слова «дай» і «моє». Ходіння по муках в пошуках примарного земного щастя завжди починається саме з цих слів.

Потрібно затворитися в собі і там поглиблено шукати ті єдині двері, які введуть тебе в Інший Світ, сповнений світла Христової Любові.

Помилкові провідники в Країну Істини, які заблукали самі і вводять в оману інших, говорять про те, що Країну Істини потрібно шукати десь поза. Вони напружено дивляться кудись вгору, сподіваючись розгледіти там щось таке, що відкриє їм шлях. Але вхід в Країну Істини знаходиться не поза, а всередині нас самих. Потрібно затвориться в собі і там поглиблено шукати ті єдині двері, які введуть тебе в Інший Світ, сповнений світла Христової Любові. Ці двері відкриваються лише правдивому, небрехливому і нелукавому серцю.

Дух людський неможливо втиснути ні в які схеми і визначення. Саме в ньому, а не десь поза, відбувається зустріч з Христом. Дух людський створений за образом і подобою Троїчного Бога, Який поселяється у нас, якщо знайде душу прибраною і очищеною від пристрастей. Разом з Трійцею у наш дух входять і всі святі, на чолі з Пресвятою Владичицею нашою Богородицею.

Цей гріховний розум – джерело всіх наших бід. Чим більше ми даємо йому уявної їжі, тим більше він стає ненаситним.

Але, на жаль, людський розум зайнятий, як правило, зовнішнім світом або «буванням» (преп. Софроній Сахаров). Цей гріховний розум – джерело всіх наших бід. Чим більше ми даємо йому уявної їжі, тим більше він стає ненаситним. Нашому розуму, куди не гляне, скрізь погано. Він всюди знаходить скорботи і страждання. Цей розум постійно чимось незадоволений, буркотливий і ремствує. Його численні прихильності занурюють почуття людини в зовнішній світ. Нерозуміння цього тягне за собою наступні нескінченні страждання, переживання і скорботи. Так, все життя займаючись виправленням зовнішніх ситуацій і подій, люди знову і знову прирікають себе на те, щоб продовжувати жити в стражданні. Поки чоловік не позбудеться усіх своїх уподобань, головним з яких є його власний егоїзм, він буде ходити по мертвому колу життя в Країні Невідання.

Для того, щоб стати самим собою, потрібно пізнати себе. Для того, щоб стати Богоподібним, потрібно пізнати Бога. Ми не можемо пізнати ні себе, ні Бога за допомогою свого інтелекту. Наша душа живе розумом, що потрапили в полон пристрастей. Необхідно вчитися жити не розумом, а серцем, бо тільки через нього ми можемо здобути Мудрість Святого Духу, якій не потрібен ніякий інтелект.

Бурління «помислів» не має ніякого відношення до духовного життя.

Божественна Мудрість – це не думки, а духовне знання, якому не потрібні ні пам'ять, ні підручники. Бог, який є Істиною, і є потаємна основа нашого особистого буття. В ньому живе вся повнота відання, знання і щастя. І знаходять її не розумні й освічені, а лагідні і смиренні.

Бурління «помислів» не має ніякого відношення до духовного життя. «Бабські душі» мають не тільки гомінкі і осудливі всіх і вся старі, але й освічені «богослови», які «ніяк інакше не проводять час, як в тому, щоб говорити або слухати що‐небудь» (Діян. 17:21) про Бога. Розум такого «богослова» насолоджується від перемелювання зерен знань в марне для духу борошно пустослів'я.

Розум громадян Країни Невідання володіє всіма почуттями і бажаннями цих людей. Самим же розумом володіє «пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва» (1 Ів. 2:16). Так смерть і темрява входять в їхні душі. Очі таких людей стають очима трупа – безглуздими і мертвими. Ці живі мерці на час порушуються брудними задоволеннями, як порушується труп від удару струму. Електричним провідником для них стає сморід пристрастей і сморід поганих думок. Сам світ, в якому вони живуть, перетворюється у брудну вбиральню для фанатиків таких насолод.

Індикатор живої душі – її прагнення до Життя вічного.

Індикатор живої душі – її прагнення до Життя вічного. Якщо такого прагнення немає, то вона живий труп. І скільки б така душа не прочитала книг про Вічне Життя, вона ніколи їх не зрозуміє, тому що вже мертва.

Країна Невідання висить у темряві твоєї черепної коробки, подібно до штучно зробленої голограми, а Живий Бог невпинно чекає на тебе у твоєму духовному серці. Тільки всередині власного серця можна знайти Країну Істини, яка включає в себе і Бога, і весь створений Ним Всесвіт. Бог створив світ з «нічого», а це «ніщо» ми сприймаємо як безліч речей та предметів. Але насправді існує тільки Бог. А ми існуємо тільки тому, що є Бог, який створив нас за Своїм образом і подобою.

Бог є Світло (1 Ів. 1:5), і створена Ним людина також є світло, яке забуло свою справжню природу. Повернення до Божественного Світла з пітьми Країни Невідання і є наше спасіння.

«Не бажай нічого, крім Бога, і все здобудеш. Якщо побажаєш інше, крім Нього, то втратиш і Бога, і все інше. Той, хто ні за що не чіпляється в цьому житті, набуває істинного спасіння, тому що спасіння – це Христос, Який врятував всіх Своєю Любов'ю. Чіпляючись за багато що, втрачаєш головне і єдине. А цим Головним і Єдиним є лише Бог, Який чекає на тебе у твоєму духовному серці». Ієромонах Симон (Безкровний).

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи може православний відзначати Івана Купала?
ні, православні в цей день святкують Різдво Іоанна Предтечі
79%
так, повеселитися, стрибнути через багаття - що тут поганого?
0%
поклоніння демонам і християнство несумісні
21%
Усього опитано: 14

Архів

Система Orphus