«А чи хочеш бути здоровим?» Про що запитує Христос людину

Зцілення розслабленого при Овчій Купелі. Карл Бліх. Фото: klin-demianovo.ru

У 4-ту неділю після Великодня за Літургією читають Євангельський уривок про зцілення розслабленого. Це читання дає нам кілька дуже важливих для духовного життя уроків.

Урок 1: Причина і тимчасових хвороб, і вічних мук – гріх

Розслаблений провів тридцять вісім років у важкому стані. Він не міг рухатися і сильно страждав. Будь-яке страждання незмінно викликає запитання: чому це страждання наздогнало людину, що послужило причиною хвороби або іншого нещастя?

Господь через деякий час після зцілення розслабленого, знайшов його у храмі і сказав: «ось, ти одужав; не гріши більше, щоб не сталось тобі чого гіршого» (Ін. 5, 14). Тим самим даючи йому зрозуміти, що Йому відомі гріхи людини і що саме вони є причиною того, що вона тяжко страждала стільки років. Але попередження про те, що повернення до гріховного життя може призвести до ще більших мук – це одкровення про вічність загробних мук.

Святитель Ігнатій Брянчанінов пише: «Тридцять вісім років нудився розслаблений в недузі за гріх свій. Покарання значне! Але Господом звіщається ще більше покарання за повернення до гріха. Що це за покарання більш тяжке, ніж хвороба, що тримала хворого протягом цілого життя на одрі, серед всіх поневірянь? Не що інше, як вічна мука в пеклі, чекаючи всіх нерозкаяних і невиправних грішників».

Урок 2: Тільки Бог зцілює від хвороб і рятує від вічних мук

Відповідаючи Христу, розслаблений свідчить про те, що немає людини, яка б опустила його в купіль після бурління води і тим самим дав би йому здоров'я. «Господи; але не маю людини, яка опустила би мене в купальню...» (Ін. 5, 7). У цих словах – вирок усім людським зусиллям, які без Бога марні. «Людська бо поміч марнота!» (Пс. 59:13), – сказав святий пророк Давид.

Дуже багато святі отці, які залишили нам тлумачення на Євангеліє від Іоанна, звертають увагу на символізм Овчої купелі. П'ять притворів – це п'ять книг пророка Мойсея, 38 років, які пролежав там розслаблений – це 38 років, які той ж Мойсей водив ізраїльський народ по пустелі. Віфезда, що в перекладі означає «дім милосердя» не був милосердним до розслабленого, йому ніхто не надав допомоги і не підніс до купелі після порушення води. Це означає, що людство, навіть виконуючи приписи Старого Заповіту, не може бути зцілене від своєї смертельної недуги гріха. І тільки втілений Бог може зцілити і позбавити від смерті.

Але старозавітне виконання заповідей людиною не марне, воно свідчить про те, що людство прагне до спасіння і в цьому прагненні долає випробування.

Овча купіль, сучасний вигляд. Фото: СПЖ

Урок 3: Бог випробовує бажання людини, часом дуже жорстко

Великим випробуванням була для розслабленого його хвороба, яка тривала довгих 38 років. Вже одна тривалість цієї муки стала важким випробуванням для цієї людини, випробуванням її надії на зцілення і її терпіння.

Святитель Іоанн Златоуст говорить: «Ви всі знаєте, що хворі бувають не однаково дратівливі на початку хвороби, і після довгого часу, але хворі особливо бувають неспокійні, коли хвороба затримується на тривалий час: тоді вони бувають нестерпні для усіх».

Дійсно, на початку хвороби людина часто ще має сили її переносити і терпіти, але коли вона незабаром не отримує зцілення, то часто починає ремствувати і проклинати свою долю. Тут же – 38 років!

Коли розслаблений раз по раз бачив, як не він, а хтось інший отримує зцілення від купелі, то чи не повинен він був прийти у відчай і від безплідності всіх своїх намагань, піти геть? Все це було дуже важко, але Господь ще більш ускладнює для нього випробування своїм питанням: «...хочеш бути здоровим?» (Ін. 5, 6). При першому розгляді це запитання звучить як насмішка і навіть знущання. Воно цілком могло викликати гнівну реакцію розслабленого, але ми бачимо зовсім інше.

«Коли Христос сказав: «хочеш бути здоровим?» (Ін. 5:6), то він не сказав нічого такого, чого можна було очікувати, наприклад: ти бачиш, що я лежу стільки часу розслабленим, і питаєш, чи я хочу бути здоровим? Не знущатися прийшов ти над моїми стражданнями, не засуджувати, не насміхатися і жартувати над нещастям? Нічого такого він не сказав і не подумав, але з лагідністю відповідав: «так, Господи» (Ін. 5:7)» (свт. Іоанн Златоуст).

Тут можна побачити аналогію з тим, як Господь випробовував віру жінки сирофінікиянки, яка просила Христа зцілити її дочку і отримала чітку відмову (див. Мк. 7, 24-30).

Але запитання Христа розслабленому про те, чи хоче він бути здоровим не таке просте, як здається.

Урок 4: Хочеш бути здоровим?

Це не насмішка і не глузування. І це навіть більше ніж випробування віри і терпіння. Це концептуальне питання всього людського буття.

Будь-який соціальний працівник може розповісти безліч історій про те, як бідні, безробітні, бомжі, п'яниці, хворі відмовляються від можливості видертися з цього. Вони вже звикли до такого способу життя, пристосувалися. Їм так зручно. Це їхня зона комфорту. Вони не хочуть іншого. І навіть якщо їм пропонують роботу, житло або іншу допомогу, вони часто відмовляються. Часто інваліди, які потребують сторонньої допомоги, звикають до того, що їм нічого не треба робити, не потрібно працювати, потрібно тільки тиснути на жалість. І хтось обов'язково пошкодує, допоможе, нагодує, одягне і так далі.

Це є образ всього людства. Так, на землі постійно йдуть війни, відбуваються вбивства, грабежі та інші злочини. Люди постійно хворіють і вмирають. Вони ворогують один на одного, борються один з одним за примарні матеріальні блага. «Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...» (Пс. 89, 10). Але чи люди хочуть іншого? Хочуть вони повернутися до Бога, до свого Творця? Хочуть вони знову знайти втрачений рай? І це дійсно – запитання!

Колись Господь сказав: «...Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є» (Ін. 7, 37). Багато хто йдуть до нього? Христос не порушує вільну волю людини. Він не рятує людину, якщо той не хоче, якщо це йому не потрібно. «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об. 3, 20). Господь завжди запитує людину, чи хоче вона бути з Ним.

І людина мусить себе запитати: а чи хоче вона бути з Богом? Хоче вона бути здоровою? Чи їй дорожче той стан, в якому вона перебуває зараз, стан падіння, гріха? А якщо людина дійсно хоче бути здоровою, їй доведеться піти проти прийнятих у занепалому людському суспільстві норм і правил.

Урок 5: Виконання волі Божої часто означає порушення людських правил

Цікава деталь в історії зцілення розслабленого – Христос велить йому піти проти загальноприйнятих правил. «Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи! І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була» (Ін. 5, 8-9).

І Господь, і розслаблений, і всі навколишні прекрасно знали, що тоді була субота і що відповідно до загальновизнаних норм не можна було йти зі свого місця, тим більше несучи в руках свою постіль. Однак це було не правило, заповідане Богом, а людська вигадка. Фарисеї придумували безліч таких правил, в чому Господь їх неодноразово викривав. Але так було прийнято, і жиди повинні були дотримуватися всіх цих суспільних норм. А виконувати волю Божу найчастіше означає – піти проти панівних у суспільстві уявлень про те, як треба жити.

Суспільство говорить: «прагни до успіху», а Господь каже: «Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?» (Мф. 6, 25).

Суспільство каже: «роби гроші», а Господь каже: «Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають....» (Мф. 6, 19).

Суспільство говорить: «не обдуриш – не продаси», а Господь каже: «Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба» (Прип. 11, 1).

Суспільство говорить: «бери від життя все», а Господь каже: «Не любіть світу, ані того, що в світі...» (1 Ів. 2, 15).

Кожна людина, що намагається виконувати заповіді Божі, стикається з необхідністю йти проти течії, проти людських вигадок, проти цінностей цього світу.

Урок 6: Здоров'я потрібно використовувати для добрих справ

Куди пішов колишній розслаблений після свого зцілення? Євангеліє говорить нам, що «Потім Ісус зустрів його в храмі...» (Ін. 5, 14). Цей чоловік пішов не на торжище, не в шинок, не в гості або ще куди-небудь. Він пішов у храм, хоча, як порушив правило про суботній спокій, повинен був піддатися там гонінням він фарисеїв.

«Євангеліст говорить, що після зцілення Ісус знайшов його в церкві, а це – знак великого благочестя: він не ходив на торжища і гульбища, не віддавався об‘ядінню або безпечності, а проводив час у храмі, хоча повинен був терпіти там насильство і гоніння від всіх, але це анітрохи не спонукало його піти від храму» (свт. Іоанн Златоуст).

Що ж до того, що зцілений повідомив фарисеїв про Христа і це стало причиною гонінь на Спасителя, то більшість святих отців одностайні, що він зробив це не зі зла, а з благими намірами. «Вказує юдеям на Ісуса не для того, щоб вони, по неправді своїй, насмілилися зробити Йому яке зло, але для того, щоб і вони, якщо захочуть отримувати зцілення, знали досточудного Лікаря. Що саме ця мета була у нього, це можеш бачити з того, що він, подібно до будь-якого з обвинувачів, приходить зі сповіщенням не про те, що Ісус наказав ходити в суботу, але про те, що Він є той, Хто «зробив його здоровим». Цим нічого іншого не зробив, як тільки вказав на Лікаря» (свт. Кирило Олександрійський).

*  *  *

Православні, вітаючи один одного з Неділею про розслабленого, іноді жартома називають цей день нашими спільними іменинами – оскільки ми всі розслаблені в прямому чи переносному сенсі. Нехай же Євангельське читання цього дня змусить нас поставити перед собою важливі запитання і відправитися на пошуки відповідей на них. І нехай кожен з нас нарешті відповість собі на просте запитання, задане Спасителем: «Хочеш бути здоровим?» 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Як вплине обрання нового Патріарха СПЦ на «українське питання»?
Ніяк, Сербська Церква буде визнавати тільки УПЦ
64%
СПЦ буде рухатися до визнання ПЦУ
0%
Патріарх Порфирій скличе зустрічі Церков для вирішення проблеми
36%
Усього опитано: 14

Архів

Система Orphus