Посмертні пророцтва Ніла Мироточивого здійснюються в наші дні

25 Листопада 2022 07:03
0
Апокаліпсис буде зовсім не таким, як ми його уявляємо. Фото: depositphotos Апокаліпсис буде зовсім не таким, як ми його уявляємо. Фото: depositphotos

25 листопада Православна Церква вшановує пам'ять преподобного Ніла Мироточивого, який став відомий завдяки своїм посмертним віщуванням.

Протягом вісімнадцяти годин Ніл Мироточивий надиктовував афонському монаху Феофану свої пророцтва, щоб той, записавши, залишив їх в науку всім, хто спасатиметься в останні часи.

Особливості пророцтв преподобного Ніла Мироточивого в тому, що він вирікає їх, вже перебуваючи в Царстві Божому. Більшість з того, що ми називаємо «пророцтвами старців», було сказано ними в земному житті. Але святий Ніл явився ченцю Феофану через двісті років після свого успіння.

Він провістив нашестя іновірців на Афон, водну стихію, коли дощ йшов на Святій Горі понад тридцять днів без перерви, та благословив монаху записати також пророцтва про кінцеві долі світу та людства.

Багато пророцтв преподобного Ніла стосувалися не тільки того, що буде, але й були викриттям як сучасному чернецтву, так і тому, що прийде на Афон у наступних поколіннях. Тому книгу «Посмертні віщування Ніла Мироточивого» на Святій Горі багато ченців не люблять. Адже якось заведено більше писати про висоту чернечого духу, що там пробуває, про красу духовного життя подвижників, які населяють її, а те, про що говорить святий Ніл, якось не вписується в традиційні уявлення про монахів Святої Гори.

З цієї ж причини самого ченця Феофана за написання ним книги було вирішено вважати біснуватим, що перебуває під впливом занепалого духу, і навіть була спроба його вбити, подавши це як смерть спокушеного фанатика.

І справді пророцтва, які були записані ченцем Феофаном, докорінно відрізнялися від того, чим жив Афон у той час. Обителі його були багатолюдні, з зовнішнього боку вони благодіяли, на Святу Гору натовпами приїжджали паломники.

Водночас, за словами преподобного Ніла, на Афон чекали страшні лиха через багатопіклування та багатостяжання, які вбивають чернечий дух, відчиняючи двері всім іншим порокам.

Але минуло зовсім небагато часу, і на Святу Гору прийшов меч агарян. Монастирі спорожніли, більшість ченців, замість належного їм мученицького вінця, обрали за краще втекти з Афона.

Власне, таким самим буде й кінець афонського чернецтва, за пророцтвами преподобного Ніла. Зараз ми бачимо, як на Святій Горі активно ведуться різні будівельні роботи, прокладаються асфальтні дороги, зводяться готелі для паломників, розвивається церковний та туристичний бізнес, тиша молитви давно порушена роботами газонокосарок, бетономішалок тощо. Чим це закінчиться, зі слів преподобного Ніла ми вже знаємо. Матір Божа піде з Афона, а сама Свята Гора піде під воду

Усі пророцтва преподобного Ніла Мироточивого, що стосуються минулого часу, справдилися точно. Отже, справдиться й те, що він говорив ченцю Феофану про кінець часів. Але ми й самі вже бачимо, як деякі з його прозрінь почали збуватися.

За словами святого старця, блуд наприкінці часів перевершить не лише Содом та Гоморру, а й розбещеність допотопного людства. Статеві збочення стануть нормою і сприйматимуться як щось природне та належне.

Лиха на Землі, чим ближче до кінця, тим більше множитимуться, але люди, замість того, аби каятися перед Богом, будуть тільки озлоблятися та збільшувати свої злодіяння.

«У всіх людей буде розмова тільки про зло, діяння злі, загальний злий устрій, утиск, відокремлення та роз'єднання. Буде помножуватися користолюбство і сріблолюбство, наближаючи пришестя антихриста». Але при цьому, зазначає преподобний Ніл, «думатимуть, що й творці зла спасуться».

У світі царюватиме загальна брехня. Брехатимуть, висловлюючись сучасною мовою, усі – від найперших осіб держави до дрібних чиновників та депутатів. «Багатотурботність буде потьмарювати почуття людини, щоб зробити її нечутливою до спасіння», «люди не відчуватимуть ані бажання вічного життя, ані страху майбутнього засудження», «світ зубожіє любов'ю, однодушністю і чеснотою».

Церква також «зубожиться від верховенства духовної влади». Можна сказати, що це пророцтво вже практично здійснилося.

Церковна влада розділила всю повноту світового Православ'я на два ворогуючих та антихристиянських за своєю суттю табори. З одного боку, це табір еллінського світу, зі своїм прагненням до екуменічної єдності з єретиками, лояльним ставленням до збоченців, байдужістю до догматів і канонів Церкви, шаленою жадібністю, жагою до влади та плазуванням перед владою нового світового порядку.

З іншого боку, це ворожий до еллінського світу світ «Третього Риму». У своїй покорі волі можновладних проповіді його офіційних представників набувають явно сатанинського характеру. Зло, вбивства та позбавлення домівки невинних людей, тортури, насильства ці служителі Бога любові цинічно виправдовують державно-політичними інтересами.

Усім же православним християнам світові ЗМІ пропонують приєднатися до одного з цих таборів, виходячи зі своїх політичних, національних та інших уподобань. Ось тільки треба розуміти, що Христа немає ані серед тих, ані серед інших. Тому що вища ієрархія обох цих центрів давно керується не словами Євангелія, а духом світу цього і людиноугодництвом перед його сильними владиками.

Проте навіть в останні часи люди будуть спасатися. Преподобний Ніл говорить про те, що людина лише за те, що відмовиться від печаті антихриста, зможе потрапити до раю.

Антихрист не виглядає у преподобного Ніла як безжальний та жорстокий диктатор. Навпаки, він зовні буде лагідним, смиренним, але «по серцю – лисицею, а в душі – вовком». Його їжею будуть «збентеження людей та їх вічна гибель».

Влада антихриста буде повсюдною, «над всяким містом, селом і навіть округою сільською». У той час, коли це пророцтво вирікав святий Ніл, таке важко було собі уявити, але тепер ми дуже добре розуміємо, як ця влада може здійснюватися. Преподобний вчить також про те, що й над почуттями людей антихрист матиме владу. Загалом у всьому світі він діятиме як «єдинодержець і самодержець на погубу всіх людей».

Люди, що й без того стали посудинами диявольськими, матимуть цілковиту довіру до антихриста, шануючи його так само, як християни шанують Христа. Вони самі, за своєю волею, виганятимуть і вбиватимуть кожного, хто не матиме до антихриста такої самої віри.

Окремо преподобний Ніл говорить про продовольчу кризу. По-перше, люди будуть їсти «в сім разів більше, ніж зараз, і не насичуватися».  Судячи з усього, це пов'язано із штучним складом самих продуктів. А по-друге, на житниці буде накладено монополію влади антихриста. Гроші та золото вже не матимуть жодного значення. Тому що головним благом буде те, що ми зараз би назвали як «єдиний соціальний пакет базових потреб», і видаватиметься він лише тим, хто взяв на себе печать антихриста. Наноситися вона буде добровільно, за згодою самої людини.

За думкою преподобного Ніла, у самій собі вона матиме напис – свідчення того, що той, хто прийняв її, зробив це за своєю волею.

А на тих, хто не прийме печать антихриста, чекає найсолодший рай, бо цією відмовою вони себе, по суті, прирікають на важке мучеництво. Преподобний також важливе значення в цей час приділяє хресному знаменню, яке саме по собі буде альтернативою, антиподом печаті антихриста.

Крім того, преподобний Ніл передрікав сильну міграцію людей у ​​зв'язку з війною, голодом та природними катаклізмами. Час також змінить свій біг, «день обертатиметься як година, тиждень як день, місяць як тиждень, і рік як місяць: бо лукавство людське зробило те, що й стихії стали напруженими, почавши ще більше поспішати і напружуватися».

А печать антихриста матиме властивість змінювати свідомість людини і, по суті, робити її демоноподібною. Багато й інших різних напучень, пророцтв та викриттів перебувають в книзі святого Ніла, які допитливий читач сьогодні має можливість прочитати й сам, знайшовши її в інтернеті.

Хай там як, суть пророцтв Ніла ясна. Вони говорять про те саме, про що писав і святий апостол Іоанн Богослов у своєму Одкровенні. Оскільки ці часи вже явно до нас наближаються, не варто чекати на якусь ремісію, духовний світанок чи хоча б перепочинок. Для цього нам було дано попередні тридцять років, які кожен із нас використав по-своєму. Тепер залишається час остаточного вибору і визначення, з ким ми все-таки вирішимо залишитися – з Христом чи зі світом.

Потрібно розуміти, що до останнього варіанту нас схилятимуть не лише скорботні обставини життя та відверто сатанинські сили, а й те церковне духовенство, яке давно вже віддає кесареві не лише кесареве, а й Боже.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також