Треба вірити в промисел Божий про Афон

Фото: uznavay.pro

Духовний пошук і набуття людиною істини – процес невидимий, що відбувається в душі і дусі. Але буває, що подібні переживання мають географічну проекцію.

Ти приїжджаєш кудись і розумієш: я знайшов. Сідаєш на землю, і нікуди вже не хочеться йти. Саме таке відчуття виникає, коли нога в черговий раз ступає на Святу землю Афона. «Ти вдома» – каже тобі якийсь внутрішній голос.

На Афоні варто побувати хоча б один раз, щоб зрозуміти, що є інше життя, інші люди, інше переживання реальності.

Так, не місце красить людину, а людина – місце. Але не можна заперечувати, що середовище нашого проживання діє на нас якось. Людину виховує її оточення. Розбещене оточення виховує розпусту, а святе оточення виховує святість. Афон – це святе оточення, що виховує святість і дух подвижництва.

Фото: wikiway.com

Інший світ, інше життя. Тут час зупиняється, земля поєднується з небом, і небо торкається душі, так що можна підтягнутися навшпиньки і заглянути у вічність...

Після відвідування Афона завжди відчуваєш потрясіння. В голові – уривки вражень, уривки думок, калейдоскоп почуттів та емоцій. Розуміння того, що ти побачив, прийде пізніше, коли всі враження вляжуться, оформляться в якесь усвідомлене відчуття. Коли вдесяте прокоментуєш фотографії черговому знайомому, поговориш з ким-небудь, хто там вже був, щось почитаєш і подивишся, подумаєш і помолишся.

Фото: wikiway.com

Але, в будь-якому випадку – з Афона їдеш іншим. Афон змінює душу. Не можна так просто походити по цій святій землі. Не можна просто сфотографуватися на тлі тисячолітніх стін, і познімати відео з вершини Афона. Свята гора і її історія – це дорогоцінний Божий дар, а всякий подарунок від Всевишнього зобов'язує змінюватися. Ти доторкнувся до великої святині і вже не маєш права жити як раніше.

*  *  *

Афон – живий, діючий організм. Це унікальний куточок землі, де збереглася святоотцівська традиція чернечого подвигу.  На Святій Горі завжди переживаєш радісне відчуття зустрічі з живою святістю. Можливо, тут найголовніше для сучасної людини – дізнатися, що і в наш час можливе інше життя, інше відчуття часу. Тому туди завжди йшли і продовжують йти люди, і Афон розкриває свої скарби кожній душі, яка шукає спасіння.

Фото: uznavay.pro

Напевно, Афон є єдиним місцем на землі, де безліч національностей можуть мирно жити поруч один із одним, не втрачаючи своїх особливостей, але приносячи їх у дар Христу. На Святій Горі прямо виповнюється месіанське пророцтво Псалтиря про поклоніння Христу від всіх народів: «царі Фарсису та островів піднесуть йому данину; царі Аравії і Сави принесуть дари; і поклоняться йому всі царі; всі народи будуть служити йому» (Пс. 71, 10-11).

Свята Гора – калейдоскоп Православ'я, багатонаціональна чернеча республіка. Літургія тут звучить грецькою, церковнослов'янською, сербською, румунською, болгарською мовами. Згадуються слова з Псалтиря: «Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі племена» (Пс. 116, 1).

Фото: uznavay.pro

Але річ не тільки в мовах, а в різному переживанні Православ'я. Наприклад, у греків відчувається більше радості, простоти, свободи. Суворість, строгість, дисципліна і особлива увага до тілесного подвигу відрізняє руське чернецтво. А ще є серби, болгари, румуни зі своїми характеристиками. Афон показує, що Бог дає кожному народу прославити Його по-своєму.

Так, і тут є свої розкольники. Так, деякі афонські монастирі і ченці підтримали український розкол. Людський фактор дає про себе знати і тут, у цьому святому місці. Не варто зачаровуватися Афоном, щоб не розчаровуватися потім взагалі в Православ'ї.

Фото: wikiway.com

Але все ж у нас немає другого Афона. Він один, і у нього своя місія в історії Церкви. І я вірю в Афон – а точніше, в промисел Божий про Афон. Вірю в те, що Христос очистить пшеницю від полови, і Афон вистоїть.

* * *

Щоразу, коли чергове паломництво на Святу Гору закінчується, відчуваєш смуток. Але в той же час думаєш: це добре, що пора додому. Тому що голова і серце вже повні, і нові враження просто не вміщаються. Та й швидко втомлюється від усього великого і священного слабка, грішна людина.

Фото: wikiway.com

Наш катер відходить від монастирської пристані, і, поступово віддаляючись, стіни монастирів раптом ставлять суворе запитання: навіщо ти приїжджав сюди, на цю просочену чернечим потом землю? Погуляти? Наклацати тисячі фотографій? Відпочити? Потривожити і без тебе вічно зайнятих і стомлених ченців?

Ми приїжджаємо сюди помовчати, тому що тиша тут зовсім інша, якась не від світу цього. Приїжджаємо, щоб поплакати про свої гріхи. Тут плачеться добре – так, як після першої в житті сповіді. Приїжджаємо, щоб щось важливе для себе зрозуміти – тому що тут і думається, і відчувається по-іншому. А ще ми приїжджаємо, щоб відірватися від мирської суєти і помолитися. Афон – місце, відвойоване у світу для молитви. І той, хто молився тут, знає, що молитва тут інша, не така, як в міській суєті.

Фото: wikiway.com

Напевно, кожен православний чоловік повинен постаратися хоча б раз у житті побувати на Афоні. Побувати, щоб зрозуміти: Православ'я – це не давня реліквія, але живий потік благодаті, що діє з тією ж силою, що і в колишні епохи. Афон створили люди, які люблять Бога, і святий Афон не тільки іконами і мощами, але тими ж людьми – люблячими Бога і в пошуку святості. І на Святу Гору варто приїхати, щоб побачити цих людей, місце їх мешкання – і забрати в серце частинку їхньої святості і любові.

На Афоні потрібно побувати, щоб запам'ятати його і носити в серці. На Афоні потрібно побувати, щоб зрозуміти, що Афон повинен бути всередині мене.

Фото: wikiway.com

Афон лишається на Афоні, а ми повертаємося в свої рідні місця – і побачене на Святій Горі змушує шукати те ж відчуття світу, чистоти і спокою, яке було там, серед монастирських стін. І ми знаходимо це переживання в таїнствах Церкви, діяльному виконанні заповідей, примиренні з кривдниками, молитві, читанні Євангелія. І з часом розумієш, що диво Афона – це диво Церкви. Де Церква, там і Афон.

Афон там, де духовне життя. Афон там, де Христос. І на Святій Горі варто побувати, щоб пам'ять про велику благодать Афона спонукала шукати її там, де завжди можна знайти – в єдиній, святій, соборній і апостольській Церкві.

Теги: Афон
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Повлияют ли протесты против формулы Штайнмайера на церковную ситуацию?
Чи вплинуть протести проти формули Штайнмайера на церковну ситуацію?
0%
так, активізація націоналістів призведе до нового тиску на УПЦ
0%
ні, політичні протести не впливають на Церкву
0%
потрібно молитися і не думати про політику
100%
Усього опитано: 2

Архів

Система Orphus