Символіка Різдва: як відбувається підміна цінностей

«Різдво – це небо на землі». Щоб врятувати людей в світ прийшов Господь і Бог наш Іісус Христос. Бог став Людиною для того, щоб людина стала богом. Ціною страждань і смертних мук Господь зцілив в Самому Собі нашу хвору гріхом людську природу, щоб кожен з нас отримав можливість стати богом по благодаті.

Ось тільки справжній зміст свята Різдва Христового втрачається у свідомості людей.  Потоки масової культури і суто світська атрибутика свята пропонують споживачам побутовий варіант Різдва. І гармидер передсвяткових приготувань затирає в серцях людей народженого Христа.

alipiy.jpgПро головне і другорядне у святі Різдва Христового – архімандрит Аліпій (Світличний):

– Символ зірки – найважливіший символ свята Різдва Христового. І якщо нами зірка сприймається просто як якесь небесне світило, то для древніх це завжди був Ангел. Ангел, який проводив волхвів – мудрих людей. І ми не знаємо, скільки було волхвів – нам тільки відомо, що вони принесли три види дарів. У давнину існувала думка, що їх було 12, в інших джерелах вказувалося – 10, а в деяких навіть, що до 30-ти людей йшло до Спасителя з дарами.  А ця зірка була провідною. Вона не просто вела до Вифлеєму, вона вела до спасіння.  

В іконі Різдва вже присутній сюжет Зішестя в пекло

–  Печера, ясла, вісля та теля, Ангели, що славлять Господа – все це теж символи Різдва Христового. І унікально, що печера на іконі зображується з чорним зівом. Тому що чорний – це колір пекла, колір інфернальних сил. Ніколи іконописець чистою чорною фарбою не пише, окрім зображень демонів або пекла. А тут печера, середина якої завжди зафарбовується чорним. Це образ протистояння. Ми сприймаємо печеру як святе місце Різдва Спасителя. А богослов'я визначає печеру як місце боротьби, протистояння добра зі злом, Новонародженого Спасителя та тієї стихії, до якої Він входить Своїм народженням.

C_1.jpg

І ясла на іконах зображуються як гроб. Це символ гробу і символ жертовника, на якому покладається Христос як чиста жертва  світу заради нашого спасіння. І Він же з'являється огорнутий у яслах як покійник, що лежить як вже уготована жертва цьому ж світові.  Тому що Христос втілився в світі, який тлінний і підлягає зотлінню. Але Христа торкнулось лише тління, тобто біль, страждання,  але не зотління – Він воскрес із мертвих.  Тож в іконі Різдва вже присутній сюжет Зішестя в пекло.

Віл та осел – це робочі тварини, але кожен з них виконує свою функцію і має свій певний характер. Віл та осел символізують все людство, яке працює і підлягає тлінню та зотлінню. Але при цьому вол мислиться як тварина, що належить  праці на землі, а осел – більш характерний для ремісничих робіт в місті на Сході. Для того часу це цілком зрозуміла алегорія, зараз вона менш очевидна.  Осел наче представляє собою міський стан, а віл – сільський. Це образ служіння світу через тварин, які чекають на своє спасіння через людину. Тому що апостол Павло повідомляє, що тваринний світ страждає через гріхопадіння людини. І при виправленні людства тваринний світ також знайде свій первинний стан. Тому ослик і бичок від імені всього тваринного світу стоять біля ясел Спасителя в очікуванні. Але при цьому і людство порівнюється з цим тваринним світом.

15935966_1675801049113118_1159713541_n.jpg

Присутність вола й осла у печері підтверджує, що Різдво Спасителя відбулося у зимовий період, коли в Святій землі рясно йдуть дощі і трава зеленіє. Тоді всі вівці, кози і вдень, і вночі пасуться, і пастухи не повертаються на ніч під дах. Тому печера для худоби і була порожня. В ній залишалися тільки маленькі осля і теля, яким не потрібно було денно і нощно пастися, вони харчувалися ще молоком. Це певна підказка на той період часу, коли народився Спаситель – зимовий.

Ну а Ангели – це символ Неба, посланництво, безпосереднє їхнє служіння спасінню роду людського.   Якщо Спаситель народжується тихенько, таємно, у печері, то Ангели сповіщають про те, що «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!» (Лк. 2:14).

Символ Різдва – нагодувати бідняка та сироту

Різдво Христове сповнене глибоким трагізмом провіщання земного шляху Спасителя. Проте це свято обросло безліччю зовнішніх символів радості, веселощів та різних людських гараздів.

– Кутя, вона ж коливо, ялинка, іграшки і зірка на ялинці – все це присутнє в атрибутиці свята. Але ялинка – це досить пізній символ, а коливо – символ давній, який прийшов до нас з голодного побуту християн, які були дуже бідні, і коливо для них було ласощами.   Це зараз коливо – вимушено ритуальна їжа. А у давнину ця страва символізувала веселість, радість та повноту, символ добробуту.  Коливо – це  демократична їжа, яку їли і багаті, і бідні.

Але найважливішим атрибутом Різдва Христового у давнину було годування бідних, і насамперед сиріт. Римські первосвященики у цей день, в ранньому Середньовіччі, самі прислужували за столом, де бідняки їли та сироти. Зокрема, Григорій Великий скликав знедолених до палацу при храмі святої великомучениці Варвари на обід. Це був символ Різдва – нагодувати бідняка і сироту.

dsc_7131.jpg

Різдвяний піст ми взяли з західної традиції. Спочатку він був адвентом – коротким семиденним постом перед Різдвом, і людям було поставлене завдання куштувати вкрай просту їжу, щоб відкладати гроші на свято Різдва, заощадити на собі та погодувати бідняків.

У давнину багато уваги приділяли тому, що Діві Марії та Іосифу, Святому Сімейству, не знайшлося місця у гостиниці. Без сумніву, що вони залишалися голодними, що їм було холодно цієї ночі та незатишно у печері для худоби. В пам'ять про це ми самі маємо створювати один одному затишні комфортні умови, і самі маємо нагодувати нужденних, щоб цієї ночі ніхто не був голодним.

Свято не потрібне натовпу – потрібно купити його атрибути

Але ж виходить, що наповнене глибоким змістом свято перетворюється в світському світі на нескінченні розпродажі, всілякі шоу і, свого роду, балаган?

– А це вже комерція, яка намагається з усього, що тільки можливо, створити собі вигоду. Тут справа не у Різдві. На заході й Ханука так само обставляється комерційною рекламою, і штучне, раптово виникле свято святого Валентина, від якого всі конфесії відхрещуються.   

Але людям властиво на це спокушатись, бо все дуже яскраво обставляється і привабливо. До того ж часто у цьому задіяні державні структури, які диктують людині чинити так чи інакше заради державної ідеології. Це моменти психологічного плану. Ці свята покупок не носять в собі жодного сенсу, а людина не розмірковує над тим, з чим вона стикається і що для неї суть питання.

15909603_1675797829113440_1829496443_n.jpg

Немає глибинності, немає сенсу, немає справжніх переживань та усвідомлення того, в який період ми входимо через Різдво Спасителя і навіщо взагалі це свято.  Давним-давно нема на землі Христа, навіщо ми святкуємо? І всі ці продажі-розпродажі – кому вони потрібні? І чи потрібне Христу те, що влаштовується зараз світським світом відносно свята Різдва? Звичайно ж ні. А кому треба? Потрібно тим, хто продає це свято. Саме свято не потрібне натовпу – потрібно купити його атрибути. І є неписані інструкції, що треба зробити, щоб купити причетність до свята. Але це ні в якому разі ані саме свято, ані саме торжество.

Зараз всі свята люди сприймають як якесь розважальне дійство, але не більше. І смисл Різдва Христового поза літургійного середовища давно втрачений. Тільки Літургія по-справжньому створює свято. Якщо немає Літургії, то свято Різдва стає безглуздим. Перетворюється у порожні гасла, і вже все одно – це Різдво або демонстрація на 1-е травня чи 7-е листопада. Банти, кульки, салюти, але ні в якому разі не саме Різдво, не сама радість.

Ритуали, наповнені сенсом

А як же різдвяні ялинки для дітлахів? Правда, зараз їх ставлять до новорічних свят і вважають, в першу чергу, символом Нового року.

– Різдвяні ялинки мають бути місіонерською діяльністю, яка привчає дітей до свята Різдва.  У апостола Павла говориться, що діти потребують не твердої їжі, а молочної. Так от, ялинки для дітей – це та молочна їжа, яка подається новоначальним. Щоб дати їм можливість знайомитися зі Священним Писанням і пізнавати сенс Різдва через такі прості радості, а вірніше, веселощі. Тому що радість і веселощі – абсолютно різні стани.  І діти привчаються до певних ритуалів – ми всі в житті виконуємо різні побутові ритуали. А церковні ритуали існують для того, щоб людина наповнювалась і жила церковним життям, у якому ритуали зрозумілі, а не на тваринному рівні. У церкві ритуали набувають певного сенсу, і ними користуються усвідомлено. 

Так і елементи, які стосуються свята Різдва. Наприклад, благословення колива – тепер це не просто їжа, а благословенна їжа. Вона дає людині можливість розговітися, тому що у давнину люди досить строго тримали піст.  І до вечора нічого не їли, а тому куштували їжу радості, яку далеко не кожен день могли собі дозволити.  Коливо або кутя благословляється після Святвечора, коли вперше проспівається тропар Різдва Христового. Це певний ритуал, але він усвідомлений для християн, радісний, тому що він безпосередньо стосується самого Різдва Христового. 

Зараз все більше робиться акцент, що Різдво – це родинне свято. Подарунки та інші приємності стають чи не головним його атрибутом, навколо різдвяних подарунків будується певна філософія.

– Подарунки – це досить-таки пізня традиція, в силу того, що люди природним чином хочуть один одного радувати. Але цей ритуал теж походить з комерції, особливо зараз це помітно.  Але ж радувати близького можна по-різному. Насамперед увагою, теплотою.

Як треба святкувати Різдво Христове?

– Різдво Христове святкується протягом Святок до дня Обрізання Господнього як щоденна Літургія. Якщо ми у ці дні служимо та Причащаємося (а служимо ми всі, не тільки священики, а весь народ Божий), ми беремо спільну участь у цьому святі. Ми всі Святки маємо причащатись Святих Божественних Христових Тайн, тому що в кожній Літургії відбувається зустріч з Господом.  З Тим, Який народився і втілився, проповідував і постраждав за нас, помер, був похований у печері, але воскрес із мертвих і вознісся на Небо. Це відбувається на кожній Літургії, але, звичайно, у свята Літургія набуває особливого значення, тому що акценти у богослужінні робляться на тих фрагментах, які відповідають цьому святу.

15902459_1675800102446546_1938015394_o.jpg 

Прославлення і радість, і богословські поетичні міркування у богослужбових текстах, і саме читання Євангелія і Апостола, і Старий Завіт –  все присвячене Різдву Христовому. І головний лейтмотив усього богослужіння – прославити Того, Хто прийшов на землю, Хто втілився для того, щоб ми обожились. Без церковного служіння Різдво Христове набуває просто листівковий варіант, а не те значення, яке може привести нас до зустрічі з Самим Новонародженим, заради Якого свято.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи повинен Фанар піддати Філарета забороні за розкол ПЦУ?
так, потрібно позбавити сану, якщо не покається - анафема
9%
ні, Фанар вже не має влади над Філаретом
20%
мені все одно, нехай фанаріоти і розкольники самі розбираються
71%
Усього опитано: 35

Архів

Система Orphus