Про події у Скобелці

Свято-Миколаївський храм с.Скобелка

Попри всі жахіття, які нам сьогодні довелось пережити, я був надзвичайно піднесений реакцією наших віруючих людей.

«Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові!» (Ін.16:2). Саме цим євангельським уривком хотів би охарактеризувати те, що сьогодні відбувалось у Скобелці. І хоча фізично поки що нікого не вбивали, та це скоріше було обумовлено соціальними стандартами та страхом відповідальності. Думаю, якби це були 20-30-ті роки, то все могло би бути набагато трагічніше.

Отже. Як ви пам'ятаєте, - близько 4 місяців тому у Скоблеці було захоплено Свято-Миколаївський храм УПЦ. Відбулось це після того, коли голова Волинської ОДА Олександр Савченко підписав беззаконне рішення про перереєстрацію місцевої громади УПЦ в ПЦУ. Що цікаво, перед цим від імені настоятеля і громади УПЦ на адресу губернатора було надіслано лист-звернення, в якому просили не вчиняти жодних реєстраційних дій, оскільки, попри проведені збори територіальної громади Скобелки та прийняте на ньому рішення про перехід у ПЦУ, громада УПЦ зберегла своє існування та богослужбову діяльність.

Після захоплення Свято-Миколаївського храму УПЦ у селі Скобелка, місцем для молитви вірян УПЦ слугував будинок, в якому проживав священик зі своєю сім'єю. Незадовго до Великодня місцевий актив ПЦУ поставив перед священиком ультиматум, в якому було заявлено, що він зобов'язаний звільнити оселю до 20 травня. Нікого не цікавило, що священик разом з дружиною та двома дітьми у цій хатині прописані. Більше того, за деякий час, за допомоги сільради, в цьому ж будинку активісти прописали трьох сторонніх осіб.

Наступним етапом в цій справі стало відключення газу. Після скарг у відповідні органи подачу енергоносія було відновлено. Разом з тим, вчасно вдалось попередити відключення електроенергії, оскільки відповідну заяву збоку активу ПЦУ вже було подано у районний РЕС. Після цього "милосердні самаритяни" змінили замки на вхідній двері до території, на якій знаходиться храм і будинок. Щоправда тоді вдалось домовитись про те, що доступ на територію таки відновлять.

Вчора настоятель храму зателефонував мені і повідомив про те, що не може виїхати своїм автомобілем з території, оскільки "нові власники" повісили на двері свого замка. Після того, коли священик попрохав відкрити браму, йому відповіли, що ключи від колодки загублено. Браму цю, до речі, так і не відкрили. Сьогодні, щоправда, сказали, що ключи від замка «знайдуться», але тільки на один раз - для остаточного виїзду автомобіля батюшки з території.

Сьогодні ж сталось те, що сталось. Багато хто з вас переглядав відео нижче, тому самі можете оцінити та зробити власні висновки.

Що залишилось поза кадром... Коли наші люди почали підходити на підтримку отця Назарія, активісти ПЦУ заблокували вхід на територію храму. Коли вибивали замок з дверей будинку, все це супроводжувалось радісними оплесками та вигуками. Погрожували. Принижували.

Доречі, щодо діяльності правоохоронних органів. Тут все було цілком традиційно для подібних ситуацій. Щоправда, у рейдерів було враховано окремі юридичні нюанси. Таким чином, вони висловлювали притензії на будинок, послиаючись на те, що громаду УПЦ ліквідовано, а на її основі створено громаду ПЦУ. Відтак, все майно, на їхню думку, повинно належати їм. Другий момент - ті самі прописані особи, які по суті були підставними. Всі вони місцеві і мають де жити. Однак саме наявність в їхніх паспортах штампів з пропискою у цьому будинку послугувала формальною індульгенцією на невтручання поліції у ситуацію та процес виламування замків в двері будинку. Коли я запитав представника правоохоронних органів на рахунок того, чому вони не реагують, - у відповідь почув: "Вони теж власники і теж там прописані".

Таким чином, до цих "прописаних" почали заходити "гості/родичі", які, у підсумку, наповнили весь будинок, почали тягати меблі та робити перестановки в оселі. Що цікаво, - по закону вони не мають жодного права на фізичне виселення, оскільки подібні речі повинні вирішуватись виключно у судовому порядку. В принципі, станом на сьогодні це і не було їхньою метою. Основне, чого вони прагнули - розібрати та демонтувати кімнату, в якій отець Назарій звершував Літургії для вірян УПЦ. Їхньою метою сьогодні було припинити богослужбову діяльність громади УПЦ. Що ж до виселення батюшки з сім'єю, - не виключаю, що прихильники ПЦУ створять максимально нестерпні для проживання умови, в наслідок яких, за їхнім розрахунком, отець Назарій виселиться сам.

Попри всі жахіття, які нам сьогодні довелось пережити, я був надзвичайно піднесений реакцією наших віруючих людей. Вони не втратили ні краплі надії та висловили готовність боротись за своє право бути в УПЦ й надалі. Ніхто з них не плакав і не сварився. Все, що відбулось, вони сприйняли, як належне, бо розуміють, що гонимі за Ім'я Його.

Я не знаю, як розгортатимуться події у Скобелці далі, однак не втрачаю надії на те, що всі ми зможемо максимально підтримати цих сміливих та щирих віруючих людей, які до останнього стоять за свою віру та вірність Канонічній Церкві. І, до речі, завтра вони таки молитимуться. Нехай навіть під відкритим небом, але ніхто не зможе забрати в них того, що є в їхніх серцях.

Слава Богу за все! Христос Воскрес!

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Опрос

Что означает встреча главы УГКЦ и патриарха Варфоломея?
скорое объединение ПЦУ с униатами
85%
глава Фанара потребовал, чтобы униаты держались от ПЦУ подальше
3%
просто случайно пересеклись в коридорах Ватикана
12%
Всего проголосовало: 526

Архив

Система Orphus