Відповідь на звинувачення каналу 1+1

Сюжет канала «1+1» призван дискредитировать Церковь

Розцінюю сюжет на «Плюсах» як намагання дискредитувати мене особисто, як одного з публічних представників та спікерів Церкви, а через це і Церкву загалом.

Вчора, 2.12.2018 року на телеканалі «1+1» у випуску ТСН в сюжеті «Страсті за Томосом» (автор сюжету незмінний Сергій Гальченко), мене звинуватили в тому, що я спілкувався з дипломатом Посольства РФ в Україні.

Відповідаю і пояснюю:

До моєї компетенції, як заступника Голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ, належить спілкування з дипломатами та представниками ВСІХ Посольств, які акредитовані в Україні. Що означає акредитовані? Це означає, що держава Україна дає свій дозвіл на перебування й звершення дипломатичної місії конкретним дипломатам з конкретних країн. У кожного дипломата, включно з російськими, є акредитаційна картка, видана МЗС України та підписана уповноваженим високопосадовцем Міністерства. Нагадаю, що Україна до цих пір не розірвала дипломатичних відносин з Росією. Рівень дипломатичних відносин понижений, в Києві немає російського посла, а є лише тимчасовий повірений. Як і в Москві - український. А тому, якщо навіть згаданий російський дипломат і працює на свою розвідку, як стверджується в сюжеті, то це проблема не моя, а МЗС, СБУ та інших державних органів, які дозволяють його перебування й роботу в Україні.

А тому, нічого незаконного я не роблю і таємниці з цього також не роблю.

Більше того, я також зустрічаюся і з американськими дипломатами, так само як і з дипломатами країн Євросоюзу, та багатьох інших країн. Це моя робота.

Тому звинувачувати мене в окремих зустрічах з дипломатом російського посольства це те саме, що звинувачувати Міністра закордонних справ України П. Клімкіна в тому, що він інколи зустрічається з Міністром закордонних справ РФ С. Лавровим. Або українських дипломатів в тому, що вони зустрічаються з їхніми російськими візаві. Це їхня робота.

А відтак, розцінюю сюжет на «Плюсах» як намагання дискредитувати мене особисто, як одного з публічних представників та спікерів Церкви, а через це і Церкву загалом. Звинувачення замовні і штучні. Це все ми спостерігаємо дуже часто протягом останнього часу, а тому не дивуємося.

P. S. «Виноват ты в том, что хочется мне кушать», И. Крылов, басня «Волк и ягненок».

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Опрос

Как должна действовать УПЦ, чтобы вернуть свои захваченные храмы?
обращаться в суды
48%
обращаться к Владимиру Зеленскому
6%
обращаться к международной общественности
17%
никуда не обращаться, Бог управит
28%
Всего проголосовало: 716

Юмор

Началось наводнение. Один человек сидит на балконе второго этажа и читает Библию.

Вода прибывает. Уже на метр от тротуара. Подъезжают люди на грузовике, с вещами, и кричат читающему:

– Поехали с нами, приближается наводнение!

– Нет, не поеду! Я помолюсь и Господь пошлет мне спасение! – отвечает он им.

Через некоторе время вода опять начинает прибывать и уже добралась до второго этажа. Приплывают люди на лодке и кричат:

– Прыгай к нам, вода поднимается!

– Нет, я буду молится Богу, чтобы Он меня спас!

Вода все выше, и уже касается балконной плиты, на которой стоит человек с Библией. Подлетает вертолет и пилот зовет:

– Эй там, хватайся за лестницу!

– Не нужно мне! Меня спасет моя молитва!

В результате он утонул. Встретился с Богом и спрашивает:

– Господи, скажи пожалуйста, а почему ты не захотел меня спасти?

А Господь ему отвечает:

– Ну ты даёшь… А кто, по-твоему, тебе посылал грузовик, лодку и вертолет?

 

Архив

Система Orphus